Дата публикации записи:

13 Декабрь, 2013 в 13:51

Виховання психологічної зрілості дівчинки

Ми досягаємо психологічної зрілості, коли здатні контролювати свої бажання і відчуття. На жаль, багато хто з нас однаково реагує на свої розчарування і поразки і в 20, і в 30 років. Можливо, ви помічали це за собою, а може, хтось з ваших близьких знайомих, будучи вже абсолютно дорослою і самостійною людиною, ображається на зауваження і вимоги своїх немолодих батьків так само, як це робив в дитинстві. Аналогічна «інфантильна» реакція зустрічається під час спілкування з офіційними представниками влади або людьми, наділеними певними владними повноваженнями: викладачами, працівниками ДАІ та міліції, суддями і навіть роботодавцями. Коли вони критикують нас, ми переживаємо ті ж емоції, що і в дитинстві, коли наших батьків викликали в школу. Ці реакції, що прийшли з дитинства, у багатьох зберігаються і в дорослому віці, тим самим роблячи їх залежними від думки, емоцій інших людей. Одні не можуть спілкуватися, якщо не відчувають схвалення і не чують похвали на свою адресу, другі по-дитячому вередують, треті не можуть приймати самостійних рішень. Для жінки дуже важливо бути психологічно зрілою хоч би з однієї причини: вона — майбутня мати. Вона повинна вміти контролювати свої почуття, бажання та емоції.

Як ми можемо допомогти становленню психологічної зрілості нашої доньки? Це непросто, оскільки на цей процес впливають усі сторони взаємин батьків і дітей. Будь-які наші вчинки впливають на їх розвиток. Але якщо ми дотримуватимемося деяких правил, то перебіг цього процесу буде успішнішим. Ми самі повинні поводитися як психологічно зрілі люди і на дитячі капризи не можемо реагувати своїми капризами.

Необхідно таким чином будувати взаємини з вашою донькою, щоб вона охоче переходила від одного вікового періоду до іншого. Смоктання, наприклад, є природною необхідністю в перші 9 місяців життя, коли ж дівчинка починає пити з чашки — ця потреба повинна у неї зникнути. З кожним роком, у міру опанування навичок ходіння, вона буде все менше і менше падати. Що може, наприклад, затримати розвиток її психологічної зрілості? Якщо у вашій сім’ї з’явиться друга дитина і ви приділятимете увагу немовляті, забуваючи про старшу дівчинку, то ви одного разу виявите, що в неї мокрі штанці — у такий спосіб вона захоче привернути вашу увагу до себе і «впаде» в дитинство.

Ми зобов’язані докладати зусиль, щоб не заважати, навіть випадковими вчинками, розвитку дітей. Але потрібно намагатися уникнути ще однієї помилки — вважати дитину дорослішою, ніж вона є насправді.

На жаль, батьківська пихатість ніколи на буває задоволена розвитком дітей. Багато хто з нас думає, що якщо дитині пару разів пояснити, що необхідно робити, як поводитися, то цього цілком достатньо. І коли дитина знову припускається тієї самої помилки або просто не виконує наше прохання, ми демонструємо свою розчарованість нею або навіть сердимося. Насправді ми можемо стимулювати розвиток наших дітей тільки шляхом схвалення і підбадьорювання. Це особливо важливо у стосунках з дівчатками, оскільки ми пам’ятаємо з вами, що вони буквально «виткані» з емоцій. Подивимося, як це найкраще зробити на практиці. Ваша трирічна старша донька дуже ревно охороняє свої іграшки від молодшої, яка тільки-но почала ходити. І коли одна хоче взяти, а друга не хоче віддати — ревище лунає на весь будинок. Якщо ж старшій в міру її розуміння дати можливість відчути, яку радість принесе маляті її великодушність, то цілком можливо, що вона сама запропонує яку-небудь іграшку молодшій сестричці.

Трохи раніше ми з вами вже розглядали приклад, коли восьмимісячна дівчинка починала плакати, як тільки опинялася в манежі сама,- йшлося про розвиток самостійності. Побути інколи самій дитині корисно ще й для того, щоб розвиватися психічно. Якщо ж вона весь час знаходитиметься під наглядом,

і здебільшого в компанії дорослих, то це теж затримуватиме її розвиток. Ми повинні дозволити нашим дітям робити самостійні кроки. Дуже часто, коли молоді мами гуляють зі своїми первістками, які в 3-4 роки пізнають світ, вони стримують їхню пізнавальну діяльність. Скажімо, ваша донька хоче забратися на невелику гірку. Коли вона була зовсім маленькою, ви їй допомагали. Але і тепер, коли вона підросла, ви, побоюючись, що вона не впорається із цим сама, не дозволяєте їй цього робити. Таким чином вона позбавляється можливості відчути свої здібності і резерви.

Ваша донька повинна бачити і розуміти, що ви любите — тобто приймаєте, схвалюєте, підтримуєте — не тільки її, але й інших людей — близьких родичів, друзів. Безумовно, упевненість доньки у своїх силах ґрунтується перш за все на вашій любові, але вона має усвідомлювати, що ця любов не є її винятковою власністю. Найбільш поширеною є помилка батьків, яка полягає в тому, що вони дозволяють дитині думати, що вся їхня любов належить тільки їй одній. Якщо ж ваша донька зрозуміє, що ваша любов до неї — частина загальної любові, яку ми відчуваємо до багатьох інших людей, то в неї не виникне бажання назавжди залишитися дитиною.

Відмінна риса психологічно зрілої людини — здатність від чогось відмовлятися. Кожному з нас колись у чомусь відмовляли. Це неприємно, але життя є життя, і воно здаватиметься менш жорстоким, якщо ми навчимося відмовлятися. Багато хто з нас, уже дуже солідні дорослі, продовжують засвоювати цей урок: не забувайте про це, і тим більше про те, що дитина теж не засвоїть його відразу. У віці 3,5-4 роки ваша донька дуже часто будь-яку свою фразу починає зі слів: «Я хочу». Ваше найскладніше завдання — пояснити їй, як важливо навчитися відмовлятися від чогось або відкладати на якийсь час виконання бажання. Ми досить бездумно і миттєво відповідаємо відмовою на перебільшені запити дитини. Проте важливо робити це так, щоб малятко зрозуміло, чому ми відмовляємо, і сприйняло це спокійно й усвідомлено.

Якого рівня психологічної зрілості можна чекати від 6-річної дівчинки? Звісно, незначного, але очевидного: вона не буде такою плаксивою, як у 2 роки, із задоволенням спілкуватиметься з однолітками і поблажливо ставитиметься до посягань на своє «майно» молодшої сестрички — «адже вона старша». Роботу з розвитку психологічної зрілості доньки ви здійснюватимете постійно, на кожному її віковому етапі, але за складніших обставин.