Дата публикации записи:

13 Июнь, 2014 в 12:41

Вікова криза підліткового віку у дівчаток

Дуже довгий час переважала теорія, що дівчинка віком приблизно від 17 і більше років повинна порвати зв’язок з матір’ю. Тільки в цьому випадку вона сформується як самостійна особистість. У 90-ті роки ХХ століття, на підставі нових даних, на психологічний розвиток жінки стали дивитися інакше. Взаємини між донькою і матір’ю мають великий потенціал чуйності, підтримки і дружелюбності. Дівчинка досягає в своєму розвитку самостійності, індивідуальності в межах системи стосунків з оточуючими (у тому числі з матір’ю), що все більш ускладнюється. Проте мені хотілося б познайомити вас з першою кризою, яку описала, щоправда, американська авторка — Гейл Шихі (американська журналістка, яка одна з перших зацікавилася теорією вікових криз і зайнялася соціологічними дослідженнями. Її книга, видана наприкінці 70-х років ХХ століття, викликала великий інтерес і перевидавалася більш ніж 20 разів). Зокрема, Гейл Шихі пише: «скрупульозний аналіз розвитку особистості розроблено тільки до 18-20-річного віку. Після 21 року ми цілком самостійні і пливемо вниз за течією до старості, коли нас починають вивчати геронтологи»

І далі: «Нас учили, що діти проходять певні стадії розвитку, однакові для всіх. Ми відправляємо нашого нащадка з дитячого садка до коледжу і залишаємо його на порозі зрілості в нервовому збудженні. Він технічно підготовлений, бажає розв’язувати проблеми, вміє обминати перешкоди. Проте ми не вчимо його розуміти свій внутрішній механізм, не навчаємо того, що навіть дорослі поділяються на тих, хто тримається на плаву, і тих, хто втратив рівновагу і мир у душі».

Кожна людина переживає в своєму житті декілька вікових криз. До цього ми говорили з вами про кризи, пов’язані з фізіологією, ендокринною перебудовою організму. Але є ще й психологічні вікові кризи, детально описані Гейл Шихі. Нашу дочку найближчим часом чекає найважча криза з-поміж усіх майбутніх — криза «виривання коріння». У віці 16-17 років починається дуже важка криза, оскільки підліток повинен вирвати зі свого серця «коріння», яке «зародили» там батьки. Якщо людина правильно долає це випробування, надалі вона не матиме проблем щодо налаштування взаємин з іншими людьми. Вона здатна зав’язувати близькі стосунки, кохати, жити щасливим сімейним життям.

Що ж це за «коріння»? Усе, що ми передаємо своїм дітям: наші ідеали, моральні цінності, поняття «що таке добре і що таке погано».

Батько своїм життям демонструє синові: роби, як я.

У матері з донькою можливі два варіанти: або «будь такою, як я» або, навпаки, «не роби, як я, ти ж бачиш, як все це сумно». Шихі уявляє собі душу людини дволикою: одна її частина хоче тепла, затишку, близькості з іншою людиною, стабільності. Друга — це наші творчі пориви, прагнення до незвіданого, вихід за межі звичного кола. Рівновага цих двох частин душі є запорукою психічного здоров’я, яке закладається під час цієї найголовнішої кризи в нашому житті. Зрозуміло, що не все «коріння» наші діти викидають на смітник. Іноді вони «видирають» черговий «корінь», роздивляються його, замислюються і зі словами «я також так думаю» повертають на місце. Саме в цей період людина починає будувати саму себе. Якими нестерпними в цей період стають наші діти: одягаються, фарбуються, зачісуються таким чином, щоб не бути схожими на нас. Дівчата «заводять» молодих людей і дуже засмучуються, якщо таких не мають. Цю побудову наші діти прагнуть здійснювати за відсутності батьків, тому починається перші тривалі виходи дітей із дому — екскурсійна поїздка в інше місто або багатоденний похід.