Дата публикации записи:

21 Ноябрь, 2013 в 15:28

Дитина в малюнку вибирає тільки чорний і коричневий кольори

Я якось прочитала статтю в одному популярному журналі, і було там написано, якщо дитина вибирає тільки чорний або якийсь інший темний колір, коли малює, то це дуже погано. Тепер я помітила, що мій чотирирічний син малює тільки цими олівцями, і на мої спроби дати йому якийсь інший олівець він сердиться і продовжує робити те, що хоче. Теми малюнків можуть бути різні: звірятка, чоловічки, машинки. Але загальна картинка виходить досить похмура. Розкажіть, будь ласка, що означає вибір таких кольорів і що з цим робити?

Вибір кольору для малюнка у дітей, дійсно, не випадковий. І психологи, аналізуючи дитячі малюнки, обов’язково розглядають і те, які кольори в ньому переважають. Вважається нормальним, коли діти вибирають яскраві, світлі тони для свого малюнка.

Використання темних, похмурих кольорів може бути визначено ситуацією або темою малюнка. Наприклад, сьогодні у малюка трапилася якась неприємність, і в малюнку це може відобразитися не тільки як зображення чогось неприємного, але й як вибір колірної гами.

Іноді дитина може пояснювати вибір кольорів тим, що, наприклад, вона малює «війну» або «болото з бегемотом», і вибрала чорний чи коричневий колір навмисно, щоб намалювати дуже правдоподібно.

Якщо малюк намалював кольорову картинку, а потім зверху зафарбував її чорним, «заховав» зображення, то у такий спосіб дитина передає свої відчуття, що світ був кольоровим, радісним, але щось відбулося, і тепер все зовсім інакше.

І все-таки наполегливий вибір темних кольорів повинен насторожити батьків. Не варто ховати від дитини «шкідливі» олівці, а іноді батьки намагаються у такий спосіб боротися з дитиною. Вони ховають чорний, сірий і коричневий фломастери або олівці і сподіваються, що малюнки стануть яскравими і безхмарними. Але працювати потрібно з внутрішнім станом дитини, а не ховати олівці і фарби.

Спробуйте самі пояснити дитячий малюнок. Які відчуття він у вас викликає? Розпитайте дитину: що зображене на малюнку, що хотів передати маленький художник. Не критикуйте його за вибір невідповідних кольорів («квіточок такого кольору не буває»), а просто запитайте, чому ж дитина вибрала для свого малюнка саме такі кольори. І хоча кожну ситуацію потрібно розглядати окремо, у будь-якому випадку намагайтеся приділяти дитині якомога більше уваги, приголубити її, зрозуміти її внутрішній стан.