Дата публикации записи:

21 Ноябрь, 2013 в 15:33

Дитина грає в гру, ніби вона йде геть

Моя трирічна дочка (незабаром їй буде чотири), іноді спантеличує мене своєю поведінкою. Недавно вона почала грати в таку гру: коли нам потрібно йти додому, і я кличу її з собою, вона говорить мені, що не піде і просить іти геть. Коли я відходжу досить далеко (але все-таки залишаюся в полі її зору), тільки тоді вона біжить мене наздоганяти. Іноді, навпаки, вона від мене тікає недалеко, і просить, щоб я її наздоганяла, причому відстань вона між нами увесь час збільшує. Що це за гра така і як мені поводитися?

Ваша дочка дорослішає. Якщо раніше вона розглядала навколишній світ, сидячи у вас на руках, потім ходила за ручку, то тепер вона намагається розширити межі своєї території. Мені здається, що небезпеки тут немає ніякої, граючи в гру, дівчинка немов перевіряє: а зможу я ось на таку відстань від мами відійти, а буде мені страшно чи ні? Саме у віці трьох років дитина починає відчувати себе більш самостійною, прагне відірватися від батьків і випробувати свої сили. Але йти далеко від дорослого вона ще не готова, тому дочка і тримає вас у полі зору.

Ви можете допомогти своїй дитині, погравшись із нею в ігри. Наприклад, звичайні хованки теж допоможуть малюкові відчути себе більш самостійним, тим більше що в цій грі є елемент таємниці. Можете самі запропонувати дочці і ось таку гру: я відходитиму на 10 (20, 30 і так далі) кроків. А потім ти бігтимеш або йтимеш до мене.

Бувають інші ситуації, коли дитина, виходячи на вулицю, дійсно, хоче втекти від мами. Наприклад, таке може відбуватися на дитячому майданчику або в штовханині супермаркету, і тоді батьки дуже стурбовані безпекою дитини. При цьому ніякі домовленості і покарання не допомагають. Карати за таку поведінку не варто, але чітко визначити свою позицію і розповісти малюкові про те, чому йти від мами і тата небезпечно — необхідно.