Дата публикации записи:

21 Ноябрь, 2013 в 15:38

Дитина заїкається, що робити?

Синові майже три роки. Якось непомітно у нього з’явилося заїкання. Відбулося це не відразу, і ніби якоїсь конкретної причини не було: стресу, конфлікту, переляку. Коли він збуджений, то зупиняється на кожному слові. Я його до бабки водила кілька разів, на якийсь час допомогло, а потім все поновилося. Адже почав він розмовляти абсолютно нормально, спочатку словами, а потім довгими реченнями. Чи правда, що тепер мій син все життя заїкатиметься?

Людей, що заїкаються, на планеті дуже багато — майже два з половиною відсотки. Частіше за все заїкання з’являється у людини в досить ранньому віці і може в тій або іншій формі виявлятися у мовленні усе життя. У спокійному стані воно може практично не виявлятися, та якщо людина хвилюється, їй потрібно виступати перед аудиторією, то стара проблема виникає знов і знов.

У дитини може бути не тільки порушена плавність мовлення, але й виявлятися скутість м’язів, переляканий вираз обличчя, пітливість долоньок.

Уперше із заїканням батьки стикаються, коли їхня дитина досягає двох-п’яти років. Саме в цей період відбувається найінтенсивніший мовний розвиток малюка. Заїкання фахівці визначають як судомні порушення мовлення. Основним пусковим механізмом, як правило, є стресові ситуації, які емоційно переживає дитина. Хлопчики страждають від заїкання в три-чотири рази частіше, ніж дівчатка.

Буде краще й ефективніше, якщо ви звернетеся з дитиною для консультації до логопеда і дитячого психолога або психоневролога. Адже чим раніше почати займатися, тим швидше буде результат.

Дитина, що заїкається, вимагає до себе особливого ставлення. Зверніть увагу на своє мовлення. Якщо ви говорите дуже швидко, то вам потрібно контролювати темп мовлення, стежити, щоб воно було плавним і повільним, тому що діти, в більшості своїй, прагнуть наслідувати мовлення дорослих.

Намагайтеся не перебивати дитину, поки вона не завершить речення чи фразу. Не варто закінчувати за малюка фразу, якщо він став раптом заїкатися. Хай відпочине, подумає і сам закінчить свою думку.

Не квапте його, якщо він говорить дуже поволі. Ніколи не критикуйте і не обсмикуйте дитину: «Спочатку думай, а потім говори. Не гальмуй!»

Краще покажіть дитині кілька дихальних вправ, які допоможуть їй заспокоїтися і налаштуватися на плавне мовлення.

Ніколи не акцентуйте увагу малюка на його проблемі. Поговоріть із вихователем або вчителем і поясніть, як правильно поводитися з вашою дитиною, адже не у кожної людини є досвід спілкування з дитиною, що заїкається.

Стежте, щоб у дитини не було надмірного навантаження, обмежте час, який дитина проводить перед телевізором або комп’ютером.