Дата публикации записи:

22 Декабрь, 2013 в 14:29

Допомогти дочці з шкільними проблемами

Для молодшого школяра характерні висока навчальність, здатність добре запам’ятовувати все, що він побачив і зрозумів, розвиток спостережливості й уваги. Якщо ваша дівчинка успішна в навчанні — це гарантія її позитивної поведінки. Але добре вчиться той, хто вміє думати. Ось чому необхідно разом з дитиною обговорювати все, що вона бачить, учити її порівнювати, розрізняти, узагальнювати. Здебільшого неуспішність пов’язана з недоліками в розвитку мислення. Не прагніть сидіти разом із донькою над уроками. Багато хто, на жаль, не знає, що самою природою дитина до 6 років підготовлена до інтенсивної розумової діяльності. Показники її уваги, пам’яті, мислення зростають в 1-4-му класах на 60-70 % на рік, тоді як до 6-го класу знижуються до 7-10 %. Не бійтеся перевантажень, вони неможливі при позитивних емоціях. Найголовніше — заохочуйте, підтримуйте дочку в скрутні хвилини, вселяйте упевненість у своїх силах у разі невдач.

Ви надасте дитині значну допомогу, якщо правильно організуєте її режим дня: вставати і лягати в той самий час, 2-3 години відводити для прогулянок на свіжому повітрі. Час з 16 до 18 годин варто присвятити підготовці домашнього завдання (уранішній пік працездатності мозку припадає на 7.30-11.30, а вечірній — на 16.00-18.00). За умови оптимального режиму потрібен лише мінімальний контроль з боку батьків. Якщо вам вдасться упорядкувати спосіб життя доньки, то виховувати її буде легко і приємно. Але якщо привчити дівчинку до режиму не вдалося, будьте готові до конфліктів через невивчені уроки і до можливих нервових зривів дитини.

Ще раз підкреслю те, що надзвичайно важливо навчити дитину в молодших класах уміння вчитися самостійно. Не зробивши цього, ви закладаєте бомбу сповільненої дії. Психологи стверджують: розвиток психіки дитини є розвитком її самостійності. Ви припуститесь помилки, якщо виконуватимете за неї її роботу, стоятимете у неї за спиною, поки вона виконуватиме домашнє завдання, і підганяти, критикувати й змушувати переписувати наново. Не можна говорити: «Ти знову недбало пишеш, перероби!», «Не підеш гуляти, поки не напишеш добре». Говоріть інакше: «Не турбуйся, у мене також не все відразу виходило. Будеш старанною — все вийде. Ось дивися — як тут у тебе добре написано!» Навіть якщо дитина отримала погану оцінку, спробуйте зрозуміти її відчуття, її стан. Дівчинці вже в школі було і образливо, і гірко через те, що вона написала (відповіла, розв’язала) гірше за всіх. Допоможіть їй зрозуміти, у чому її помилка, і не зривайте на ній своє роздратування. Пам’ятайте пораду досвідченої вчительки: «Поважайте незнання маленького учня».

 

Ваша дочка пішла до школи

 

Схожі статті