Дата публикации записи:

20 Март, 2014 в 23:32

Дочка стає дорослою

Підлітковий період сповнений не тільки внутрішніх метаморфоз, але і зовнішніх подій. У цей період ваша донька закінчить навчання в школі, вступить до коледжу або інституту, а можливо, захоче піти працювати. Це досить складні моменти в житті молоденької дівчини, і вони припадають на першу вікову кризу — «виривання коріння», про яку ми з вами уже говорили. Ви можете їй допомогти порадою людини, яка все це пережила. Давайте розглянемо всі варіанти розвитку подій і вашу роль у цей період.

Випускні іспити в школі і вступні іспити в навчальний заклад; навчання в коледжі; навчання в інституті (життя вдома, в гуртожитку, на квартирі); улаштування на роботу (трудова книжка, страховка, трудовий договір, сексуальні домагання, алкоголь на роботі, входження в колектив).

Підводні течії нового дорослого життя: уявна свобода, дискотеки, нічні клуби, вибір способу життя і зміна іміджу.

Не треба також забувати про те, що, який би варіант побудови своєї долі не вибрала ваша донька, у будь-якому разі вона переживає стрес, оскільки різко змінюється звичний спосіб життя. З цієї причини вона може бути або надмірно плаксивою, або напруженою, або метушливою, або стривоженою. А вам доведеться виконувати роль миротворця, який намагається згладити гострі кути переговорів, і психотерапевта, який вселяє пацієнтові, що він талановитий і в нього все чудово виходить.

Випускні іспити і, відповідно, випускний вечір вимагають від батьків, крім фінансових вливань, ще й фізичної допомоги. Під час перерви на письмовому випускному екзамені з літератури учнів традиційно «підтримують» бутербродами, кавою і чаєм. Зазвичай це проводиться за допомогою батьків і на їхні ж гроші. Досить серйозно і довго обговорюється питання вибору місця проведення випускного заходу.

Сучасні діти, як правило, не хочуть проводити його в школі і після офіційної частини йдуть в орендовані кафе і ресторани. Отже приготуйтеся до того, що доведеться дискутувати довго і завчасно, тому що замовляти приміщення потрібно не пізніше ніж за два місяці до початку сезону випускних. Вас також чекає важке випробування: прид-бання сукні для доньки на випускний бал, оскільки з’ясується, що в мами, а тим більше в тата, абсолютно не такі як у доньки уявлення про те, яким воно повинне бути.

Бурхливі обговорення і купування відбуваються паралельно з підготовкою до іспитів і безпосередньо з їх процедурою. Зрозуміло, що батьки за дочку екзаменаційних білетів не вивчать і твору не напишуть, а ось створити в домі атмосферу упевненості, успіху, стабільної рівноваги — якщо захотіти, під силу всім.

Що стосується вступних іспитів, то передбачливі старшокласники, якщо вони самі, усвідомлено, роблять вибір вищого навчального закладу, за рік до вступу намагаються поспілкуватися із тими, хто складає або склав вступні іспити, і з’ясувати якісь нюанси. Це дає інформацію для роздуму. Багато хто прагне займатися на підготовчих курсах, хоча це дуже непросто — поєднувати заняття в школі з вечірніми заняттями в інституті.

Узагалі рік закінчення школи відрізняється від усіх інших тим, що для ухвалення правильного рішення потрібно зібрати якомога більше інформації. Який інститут, як котирується його диплом, чи є зв’язок з фірмами, які зацікавлені в його випускниках, чи є власна біржа праці, як налагоджено медичне обслуговування, наскільки зручно діставатися (якщо він у вашому місті), які умови життя в гуртожитку (якщо це в іншому місті) і як можна розв’язати проблему з житлом студентів; що говорять про викладацький склад, наскільки розвинено хабарництво тощо. Доручати розв’язання цих питань доньці навряд чи варто — дівчинка ще недостатньо впевнено почувається в світі дорослих житейських проблем.

Я знаю, що батьки наших випускниць допомагали їм зробити косметичний ремонт кімнати в гуртожитку, купували калорифери, коли там щось трапилося з опалюванням, купували підручники, оскільки підручники інститутської бібліотеки виявилися 1956 року видання. У вищих навчальних закладах, які серйозно ставляться не тільки до навчальної, але і до виховної роботи зі студентами, існує система кураторства, яка деяким чином нагадує класне керівництво (щоправда, в зменшених розмірах). Більш старші інститутські викладачі також прагнуть уважно придивлятися до першокурсників, оскільки знають, що багато хто в перший рік навчання зривається, відчувши «свободу».

«Пастка першокурсника» полягає в тому, що, на відміну від школи, у вищому навчальному закладі відсутній щоденний контроль за відвідуванням і систематичними заняттями. Відвідала лекцію, записала, а вчити — потім. Була присутня на практичних заняттях, усе зрозуміла, а завдання — потім. До цього додається маса спокус: нові знайомства і студентські вечірки, нічні клуби і дискотеки. Зриваються і дівчата, і хлопці, а наслідки своєї вольниці відчувають під час зимової сесії. Коли вона розпочинається, першокурсники просто фізично не в змозі вивчити той обсяг матеріалу, який вони повинні були засвоювати протягом півроку. Отримують незадовільні оцінки, позбавляються стипендії і впадають у депресію. Якщо самі або за допомогою друзів не здатні впоратися з нею, то або відбувається відрахування, або терміново прибуває батьківський десант (з натхнення або за викликом деканату). «Десант» приводить до тями своє доросле чадо і вирушає додому.

Найважчий адаптаційний рік — це перший рік після закінчення школи, коли розмірене, оформлене режимом і контрольоване батьками і вчителями життя змінюється на 180 градусів. Ось коли стануть в нагоді і самодисципліна, і самоконтроль, і відповідальність, за які ми боролися, виховуючи нашу дочку.

Згадуючи моїх випускниць, можу сказати, що за ставленням до «рифів» вільного життя вони розподіляються приблизно на три групи:

  • перша група — дівчатка із сильною мотивацією до кар’єри і навчання, тобто такі, що мають мету і зорієнтовані батьками на завоювання місця під сонцем, відвідують дискотеки — з цікавості, з бажання добре відпочити після якихось серйозних перемог, але не більше;
  • друга група — найменша за чисельністю — дівчатка, які серйозно займаються спортом, бальними танцями, в театральних студіях або інших творчих колективах,- у них немає ні часу на подібні заходи, ні бажання: своє дозвілля вони проводять з групою «однодумців»;
  • третя група — це дівчатка, які після закінчення школи йдуть працювати. Їм не потрібно себе обмежувати в часі, оскільки його в них дуже багато, проте мало вражень, якихось подій, спілкування професійного характеру або з однолітками. Як ми знаємо, вакуум завжди чимось заповнюється, і вони заповнюють його дискотеками.

Якщо ваша дитина вступає до коледжу, то в плані контролю тут мало що відрізняється від школи: є класний керівник, є майстер, які стежать і за відвідуванням, і за успішністю. Але і в цьому випадку є серйозні підводні течії, і їх повинні враховувати батьки, які вирішили, що їхній доньці краще вчитися в коледжі. Ваша дитина, яка донині ходила до школи у вашому мікрорайоні (хоча я припускаю, що бувають випадки, коли через усе місто їздять до школи, оскільки вона англійська, китайська та ін.), тепер повністю занурюється в доросле життя з електричками, автобусами тощо. Крім того, в школі все-таки прагнуть підбирати однорідний контингент класу. У коледжі цього не відбувається — відбувається формування за спеціалізацією. Ваша дитина може опинитися під впливом сильніших, впевненіших і агресивніших однолітків.

Ваша донька влаштовується на роботу — ситуація дуже складна і проблемна.

По-перше, неоднорідний колектив, вже неконтрольований ні класним керівником, ні деканатом. Інформації — майже нуль, якщо тільки ви не геній розслідування і не влаштовуєте її на роботу до себе.

По-друге, дуже різка зміна середовища — стилю спілкування, теми розмов.

По-третє, на жаль, у багатьох колективах присутня дискримінація молодих.

По-четверте, у багатьох колективах наявна любов до спільного відзначення свят, ювілеїв, днів народження тощо. Мама однієї з моїх випускниць спочатку приходила до начальника доньки з’ясовувати, чому та приходить додому після роботи постійно п’яна, а потім, коли ситуація не змінилася, змушена була наполягти на звільненні доньки з цієї фірми. Чомусь молоденькі дівчата соромляться сказати: «Ні, я не п’ю», а дорослі, навчені досвідом жінки наполегливо пропонують їм випити. По-п’яте, не виключається можливість сексуальних домагань до «гарненької, молоденької, дурнуватої дівчинки». Ось де стане в нагоді вашій доньці вміння сказати тверде «ні» і де могли б стати в нагоді ваші довірчі взаємини, що збереглися.

Вам також важливо навчити дочку правильно себе позиціонувати, особливо в приватній фірмі: вона повинна бути оформлена з трудовою книжкою, медичним страхуванням і відшкодуванням податків. Це той мінімум, якого вона може добитися під вашим «таємним» керівництвом.

Ваша донька провалилася на іспитах — це потрясіння для вас, але це сильний стрес перш за все для неї. Комусь знадобиться цілий рік, щоб опам’ятатися після такого «нокауту», особливо якщо найближчі подруги стали студентками. Тут ваша допомога життєво необхідна. Прагніть, щоб дівчинка не опустила руки, не зневірилася і не втратила віру в себе: хай записується на підготовчі курси, якщо є можливість — готується індивідуально з викладачем-предметником. Можливо, варто влаштувати її лаборанткою в школу або в той же інститут. Найголовніше для дівчини — «не випасти» з навчального середовища і не залишати спроб досягти своєї мети, навіть якщо відразу не вийшло.

Якщо ви читаєте цей розділ, коли вашій донечці ще 12, то ви багато що встигнете зробити для того, щоб підводні течії і рифи не зломили і не збили зі шляху дівчинку, тому що дисципліну, організованість, самоконтроль потрібно закладати до перехідного періоду, коли дитина вас ще слухає.

У перехідному віці вам залишається тільки освоювати дистанційне керування: проводити корекцію, непомітно допомагати і сподіватися на те, що ваша дитина, набивши пару гуль, все-таки самостійно дійде тих базових понять, про які ви їй весь час говорили. Було б добре зберегти з донькою такі взаємини, які навіть у перехідному віці не заважали б вашому взаєморозумінню.