Дата публикации записи:

13 Декабрь, 2013 в 14:02

Дівчинка від 3 до 5 років

Малюк у цьому віці вже здатний контролювати деякі аспекти своєї поведінки, привчений до сімейних порядків, певною мірою має відчуття відповідальності. Але при цьому він досить часто упертий, капризний, плаксивий і ледачий, особливо на початку цього вікового етапу. Уже зараз можна використовувати «методику наслідків».

У молодих батьків проблема: трирічна Ганнуся не хоче чистити зуби, тому щоранку в домі сльози і скандали. Урешті-решт мама сказала: «Якщо ти не хочеш чистити зуби — не чисти. Але оскільки від цукерок зуби псуються, якщо їх не чистити, то солодощі ми не купуватимемо». Тиждень Ганнуся ходила з нечищеними зубами, а потім попросила дозволу з’їсти цукерку і почистити зуби. Після цього ранішня процедура минала без скандалів. Як бачимо, мама не сварилася, не наполягала, трималася доброзичливо і незворушно. Вона просто продемонструвала дівчинці наслідки її упертості.

Волати до совісті — марно, цей «апарат» ще не сформований. Перетворюйте все на гру, виявляйте більше фантазії. Ваша дитина як і раніше любить грати, навчилася спілкуватися і повсякчас ставить запитання — це всім відомий вік «чомучок». Ваша дитина відвідує дитячий садочок або інший заклад. Проте, незважаючи на це, у вас залишається маса часу на спілкування з дитиною. Якщо удома нудно, то: 1) якщо у вас є ще діти — починаються конфлікти між ними; 2) якщо дитина єдина — вона починає вередувати і грати на ваших нервах. «Неробство породжує пороки» — важко сперечатися з цим висловом. Тому, попри втому або проблеми на роботі, тримайте в голові «програму» занять, які можете запропонувати вашій дитині. Почитати книгу вголос, скласти конструктор, пограти в «гаряче — холодно», влаштувати ляльковий театр — вибір залежить від ваших ситуативних спостережень і бажань самої дитини.

Великий знавець дитячих душ Корній Чуковський найбільше любив саме цей вік, називаючи його віком лінгвістичної геніальності. Ваш малюк освоює всесвіт. Слово і світ — тотожні. Тому вам потрібно подбати про те, щоб і словниковий запас, і запас знань про світ були у дитини якнайширші. Ваша донька зараз, як губка, вбирає слова, фрази, звороти, враження. Тільки дайте їй цих вражень якнайбільше.

Обираючи ігри для спільного проведення часу з донькою, більше уваги приділяйте прийомам, що повторюються і припускають рухову активність за участю великих груп м’язів, це — лазіння, стрибки, біг, кидання м’яча, будівництво з крупних блоків, робота з глиною і пластиліном, рольові ігри з дрібними фігурками людей, гномів і тварин, імітація хатніх справ (підмітання підлоги, витирання пилу, миття посуду). Час між 2 і 7 роками повинен бути присвячений вдосконаленню рухово-моторних навичок.

Ви можете помітити, що у віці 3-4 років ваша дитина займається онанізмом. Це свого роду дослідницька поведінка дитини, пов’язана не з бажанням досягти оргазму, а з цікавістю до свого тіла і відчуттів. Не забувайте, що «спровокувати» таку поведінку може низка чинників, які можливо усунути: тісний одяг механічно подразнює геніталії; недотримання гігієни викликає свербіння; глисти-гостриці спричиняють подразнення зони промежини; через незнання батьки пестять, лоскочуть ерогенні (не генітальні) зони дітей, що призводить до закономірного бажання повторити приємні відчуття. Часто в цьому віці діти грають «в лікарню» і «в маму з татом».

В окремих випадках дитячий онанізм може бути проявом прихованого протікання ендокринного або психічного захворювання.

Що робити? Неприпустимо соромити або залякувати дитину, не можна кричати або бити її по руках. Як свідчить і педагогічна, і психологічна практика, грубі спроби батьків позбавити дитину проявів сексуальності призводять до душевних травм, порушень у сексуальній поведінці і проблем у взаєминах із представниками протилежної статі надалі. Вам допоможуть: почуття міри, тактовність, терпіння. Пояснюйте дівчинці, що ці дії не повинні бути публічними. Стежте за тим, щоб її увага до статевих органів не була надмірною. І не забувайте про такий хороший метод, як відволікання: адже в світі, який відкриває ваша дитина, так багато цікавого і невивченого!

До 5-6 років діти не усвідомлюють, що приналежність до чоловічої або жіночої статі — незмінна. Вони вважають, якщо змінити одяг і зачіску, то хлопчик стане дівчинкою, і навпаки. Усвідомлення статевої сталості, не залежної від зовнішніх атрибутів, приходить вже в 6-7 років.

Адже ви вже знаєте, якою повинна вирости ваша донька, що вона повинна вміти, як поводитися? Тож час запровадити ці знання в життя, щоб, подорослішавши, дівчинка була щасливою і не засмучувала вас. Що для цього необхідно робити? Пам’ятати, що в цьому віці діти не зводять очей з батьків. Зараз вони хочуть бути схожими на вас і наслідують вас у кожній дрібниці, отже скористайтеся цим! Стежте за тим, як ви поводитеся за столом. Залучайте дочку до сервірування столу, коли чекаєте гостей. Якщо у вас усамітнений спосіб життя, робіть ці свята для себе. Намагайтеся і вдома бути із красивою зачіскою і симпатично вдягненою, а не в халаті або «вічних» старих джинсах і сорочці. Бажаєте, щоб ваша дівчинка не виросла хамкою,- будьте ввічливі самі і з нею також. Намагайтеся, щоб ваші слова не розминалися з ділом. Діти дуже часто якісь речі запам’ятовують на рівні підсвідомості і потім просто повторюють побачене, а ви, аналізуючи свої прорахунки у вихованні, не можете зрозуміти, де і коли неправильно вчинили.

У цьому віці дівчатка хочуть знати, як правильно поводитися. Вони взагалі дуже допитливі, довірливі, простодушні, вразливі і легко засвоюють будь-яку інформацію. Якщо ви не хочете в майбутньому конфліктувати з вашою донькою-підлітком, то вже зараз привчайте її до праці, робіть що-небудь разом — це принесе величезне задоволення вам обом: «Сьогодні ми з тобою маємо зробити оце й оце, а потім підемо гуляти». Обов’язково пояснюйте дівчинці, що, навіщо і чому ви робите, а вона хай спробує повторити. Не забудьте похвалити маленьку помічницю (навіть якщо не все у неї поки що виходить) і намагайтеся закінчити ваші заняття раніше, ніж вона відчує втому,- тоді інтерес до таких спільних справ не згасне. Якщо ви вирішили погуляти і хочете, щоб ваша дитина насолодилася спілкуванням з вами, не беріть із собою вашу подругу. Ваше бажання поєднати гуляння зі спілкуванням зрозуміле — ліміт часу. Але подруга відволікатиме вашу увагу на себе, а ваша дитина нервуватиме. Це властиво дітям десь років до 10. Трохи пізніше дівчаткам стають цікаві розмови мами з подругами — вони непомітно для себе черпають з них різноманітну інформацію. Але зараз — утримайтеся, якщо, звичайно, це не ваша близька подруга, яка допомагає вам доглядати дитину.

Але, як ми з вами вже зрозуміли, діти зовсім не паїньки, не заводні ляльки, яких можна вимкнути, коли у них усередині щось заїло і вони починають повторювати один і той же рух. Наші діти час від часу починають пустувати, буянити, вередувати, упиратися, щоб у будь-який спосіб привернути нашу увагу або досадити нам. Що ми робимо? Як і раніше, використовуємо спосіб сидіння на стільці. При цьому дитина може сидіти біля вас, а ви в цей час можете шити, в’язати або готувати — вона повинна сидіти спокійно. Є жорсткіший спосіб — відправити до іншої кімнати. Це може бути ваша спальня (якщо ви маєте в своєму розпорядженні велику квартиру) або ванна кімната. Тут нікого немає, іграшок також. Коли ви позбавляєте дитину свого суспільства, погана поведінка втрачає сенс. У цьому випадку вам не доведеться читати довгі нотації — ваша поведінка і дотримання обіцянок («Я тебе попередила, що покараю?») пояснять дитині, що спосіб, яким вона скористалася, не годиться.

І не забувайте про найголовніше: ви повинні бути послідовними не тільки в покараннях, але і в схваленні, підтримці, заохоченні хороших вчинків вашої дівчинки. Випрала одяг для ляльки — молодець! Допомогла мамі накрити на стіл — розумниця!