Дата публикации записи:

21 Ноябрь, 2013 в 14:45

Ми дуже балуємо дитину

У нас із чоловіком майже десять років не було дітей. І ось, нарешті, у нас з’явилася наша довгоочікувана донечка. Ми, звичайно, нею ніяк не натішимося. Але, так виходить, що ми ‘її дуже балуємо і самі ж це розуміємо. Як змінити цю ситуацію? Адже дівчинка підростає: зараз їй вже три роки і сім місяців, вона часто вередує і не слухається.

Це чудово, що ви самі розумієте, що потрібно щось змінити у ваших виховних підходах. Зрозуміло, що донечку ви дуже чекали і тепер хочете для неї всього найкращого: іграшок, друзів, свят. Але чому ви вважаєте, що якщо мама і тато будуть розумно суворі, то це буде погано для дитини? Найкращим виходом із ситуації, що склалася, було б народження другої дитини. По-перше, тоді ваша увага розподілилася б між двома дітьми, і ви перестали б так балувати свого первістка. А по-друге, дітям дуже корисно піклуватися про когось молодшого за них і того, хто вимагає їхньої уваги.

А поки що постарайтеся скоригувати свої виховні зусилля. Поговоріть з чоловіком і вирішіть, в яких випадках ви вже можете бути з дочкою суворішими, які проблемні ситуації виникають, і як ви будете поводитися в тій чи іншій ситуації. Наприклад, якщо дочка вас не слухається і не хоче збирати свої іграшки, ні в якому разі не робіть цього за неї. Спочатку допоможіть їй і робіть це разом, потім хай вона вчиться виконувати усе сама. Головне, щоб батьки домовилися і діяли однаково. Якщо ви будете стійкі і послідовні у вихованні, не станете потурати дитячим забаганкам, то для вашої дитини це буде значно корисніше, ніж розбещування.