Дата публикации записи:

26 Ноябрь, 2013 в 16:46

М’ясо та м’ясні продукти, риба, яйця

М’ясо містить багато повноцінних білків та екстрактних речовин, що поліпшують травлення; солей фосфору, калію, магнію, вітамінів групи В. Багато з видів м’ясних продуктів багаті на залізо, що добре засвоюється організмом, особливо його багато міститься в печінці. У дитячому харчуванні використовуються: яловичина, телятина, курка, курча, нежирна свинина, м’ясо кролика, й також субпродукти (мізки, печінка, нирки, язик, серце).

Для дитини віком від 1 до 1,5 року м’ясо готують 3-4 рази на тиждень, приблизно по 45 г на одне годування. У цьому віці найбільш прийнятні: м’ясний фарш, фрикадельки і м’які котлети, якщо дитина вже вміє жувати.

У віці від 1,5 до 2,5 років порцію м’яса можна збільшити до 60 г на день, й кількість м’ясних днів довести до 4-5 на тиждень. У цьому віці діти охоче жують та їдять котлети.

У 2,5-5 років м’ясо можна давати 5-6 разів на тиждень по 60 г на день не тільки у вигляді котлет і битків, але й смажене, і варене.

М’ясні страви доцільно поєднувати з овочевими гарнірами.

М’ясні супи, що багаті на солі та екстрактні речовини, збуджують секрецію травних соків. Дітям віком від 1 до 5 років суп можна давати 4-5 разів на тиждень.

Порція супу для дітей віком від 1 до 3 років не повинна перевищувати 200-250 г на день, й від 3 до 5 років — 250-300 г на день.

Доцільно 1-2 дні на тиждень робити вегетаріанськими, виключаючи будь-яку м’ясну їжу.

Багато дітей люблять ковбасу. Дієтологи пишуть, що в харчуванні дітей від 2 років можна використовувати сосиски, сардельки й варену ковбасу на зразок «докторської», особливу увагу при цьому приділяючи свіжості та якісності цих виробів.

Чесно кажучи, років 15 тому я ще могла ризикнути і запропонувати своїй дитині ковбаски, яку ми купували в Єлісєєвському магазині. Сьогодні, з появою модифікованих продуктів і «м’якого» контролю за дотриманням державних стандартів, я б не ризикувала навіть завчасно знайомити дитину з ковбасою, щоб уникнути зайвих проблем. Ось кілька корисних порад із цього приводу.

Купуючи м’ясні й ковбасні вироби, обирайте ті, в яких більше міститься м’яса, менше жиру та крохмалю, рослинних компонентів і хімічних добавок із індексом «Е». Тобто чим продукт натуральніше, тим він є кращим і кориснішим. Зробити це непросто.

Виробники іноді «приховують» у ковбасних виробах таке, про що споживачі навіть і не здогадуються. Багато підприємств використовують замість м’яса своєрідну субстанцію, що зроблена з кісток із залишками м’яса. Під пресом її перетворюють на щось схоже на пюре

і використовують замість м’яса. Причому на упаковці вони так і пишуть: «свинина», «яловичина» тощо. Замість «м’яса індички» часто використовують подібну субстанцію з кісток індички. Це катастрофа, яку можна порівняти з соєю. Якщо добавку сої все ж таки зазначають у складі як рослинний білок, то своєрідну субстанцію, що зроблена з кісток із залишками м’яса, зазначають як м’ясо. У Росії, наприклад, це не заборонено.

Чим якісніше м’ясо у складі продукту, тим менше потреби додавати в нього ароматизатори і підсилювачі смаку на зразок глутаматів. І якщо ви побачите у складі продукту спеції замість цих хімічних добавок, то це свідчить про корисність продукції. Побічно це свідчить ще й про якість м’яса. Але трапляються такі випадки, коли навіть не слід вірити своїм очам. У симпатичній корейці, беконі або іншому продукті, що виготовлений із цілісного м’яса, можуть міститися не тільки ці хімічні добавки, але й соєвий ізолят — його вводять за допомогою ін’єкцій. Так вчиняють зі старим м’ясом, яке було заморожене. Упізнати такий продукт можна за підозріло дешевою ціною і, звичайно, за переліком інгредієнтів у його складі.

Зробити правильний вибір часто заважають і наші помилки. Наприклад, практично всі віддають перевагу ковбасним

і м’ясним виробам яскраво-рожевого кольору, вважаючи це ознакою свіжості. Це не так, колір їм додають нітрити, добавки, що фіксують колір сирого м’яса. Це далеко не найбезпечніші добавки, але виробники традиційно застосовують їх у невеликих дозах, потураючи смакам споживачів. Набагато кориснішими є ковбаси та інші м’ясні вироби, що мають сіруватий колір — це природний колір м’яса після переробки. Так виглядають буженина, українська ковбаса, деякі білі сосиски й сардельки. Можна виготовляти без нітритів і сирокопчені ковбаси, натуральне м’ясо для яких в’ялиться й зберігає свій колір. І ще один момент: якщо під час згортання «в трубочку» ковбаса на згині не ламається — це ковбаса, що має добру якість.

Яйця порівняно з іншими тваринними продуктами містять найповноцінніший білок. У ньому присутні дефіцитні для зростаючого організму амінокислоти. У жовтку містяться цінні жирові речовини, багаті на лецитин і незамінні жирні кислоти. Крім того, в жовтку є кальцій, фосфор, залізо і майже весь комплекс вітамінів. Поєднання лецитину й заліза стимулює кровотворні функції організму. Дітям до півтора років дають тільки жовтки, не більше ніж один на день. Із півтора років — по одному яйцю щодня.

Трапляється, що на яйця у дитини виникає алергія — кропив’янка або інші шкірні прояви. У цих випадках тимчасово яйця виключають із раціону дитини.

Крім того, будьте особливо уважними під приготування яєць, оскільки через пористість шкаралупи сирий білок може містити підвищену кількість мікробів.

Сирими курячі та перепелячі яйця в харчуванні дітей не використовуються, так само, як і яйця водоплавних птахів. Дуже великий ризик виникнення шлунково-кишкового захворювання.

Риба — одне з найкращих джерел білка в дитячому раціоні. Вона цінна також як джерело сполук фосфору, кальцію, магнію, калію, заліза, йоду. Для дитячого харчування доцільно використовувати філе тріски, хека, морського окуня і судака. Жирні й делікатесні сорти краще виключити: палтус, осетрина, лосось, сьомга. Що ж до солоної та копченої риби, то білки її значно гірше перетравлюються, засвоюються, і застосовується вона швидше для збудження апетиту — не більше того.

Будьте обережними з ікрою риби вона нерідко призводить до алергічних захворювань,й крім того, її перетравлення утруднене через високий вміст жиру.