Дата публикации записи:

30 Ноябрь, 2013 в 14:02

Наркотична залежність

Ще одна тема, яку не можна обійти,- це наркотики. Залучають до наркотичного кругообігу дітей не з тих сімей, де на хліб не вистачає, а з тих, де стабільний середній і високий дохід. Досить пари уколів героїну, щоб до нього настало звикання. А далі все відбувається за звичайною схемою: спочатку витрачаються кишенькові гроші, потім — гроші, витягнуті з батьківських кишень, гаманців і сейфів. Існує багато способів, якими ця біда підкрадається до наших дітей. Це може відбутися навіть у школі. За статистикою, найчастіше наркотики потрапляють у привілейовані навчальні заклади, а не в ті, де навчається біднота з околиць. З анкет старшокласників, які вони регулярно заповнюють на прохання шкільних психологів, з’ясовується, що наркотик діти пробують «із цікавості», «щоб вважали крутим», «щоб скласти компанію»^ Багато хто переконаний у тому, що «від одного разу нічого не буде». Трапляється, що дівчину до наркотику привчає коханий.

Багатьом батькам здається, що ця «проказа» обмине їхній будинок. І надто пізно прозрівають, коли допомогти наркоманові може тільки сувора ізоляція і лікування в хорошій клініці. Дай Боже, щоб вам не довелося розв’язувати цю проблему, а для тих батьків, які вже відчули недобре, але не знають, що зробити, назву декілька прийнятних способів розсіяти свої сумніви. Якщо у вас виникли підозри, що ваша дитина вживає наркотики, зверніть увагу на її вени, навіть на ногах. А можливо, що вона вже давно не носить одягу з вирізами та короткими рукавами і. Зверніть увагу на зіниці — розширені вони чи ні, на те, як часто змінюється настрій — від пригніченого до відчайдушного.

Чи буває так, що після телефонного дзвінка вона надовго зникає з дому? Чи є у неї друзі, про існування яких вам відомо тільки теоретично, а в обличчя жодного разу не бачили, оскільки вони ніколи не заходять до вас?

Якщо ви боїтеся образити сина недовір’ям, випитуючи і видивляючись точки уколів на венах, то скористайтеся такою порадою наркологів. Нехай ваш син пробуде з вами невідступно три-чотири дні. При цьому ви повинні дивитися, чи не вживає він якихось пігулок, чи не нюхає ацетон, клей (усі ці засоби допомагають наркоманові протриматися якийсь час безболісно). Після цього терміну ви або з полегшенням зрозумієте, що помилилися, або із жахом відзначите, що ваші здогадки підтвердилася. Хочете відвертої розмови із сином — дочекайтеся, коли його стан буде добродушним, спокійним. Цей період десь посередині між прийомом наркотику і появою дратівливості і занепокоєння, коли організм вимагає нової дози^

Коли в дім приходять наркотики — це біда, це катастрофа, це крах для всіх, хто в ньому живе. Але вибратися з цього можна — щоправда, це коштуватиме колосальних зусиль і витрат. Найкардинальніший засіб — різко змінити оточення підлітка, який приохотився до наркотиків, — змінити місце проживання, аж до переїзду в інше місто.

Щоб витягнути свою дитину з наркотичного виру, батькам потрібна залізна воля, аби не набути співзалежності з наркоманом і не мучити себе відчуттям провини за те, що відбулося. Потрібно забути про сімейні розбрати і робити все максимально швидко, не затягуючи і не сподіваючись, що все якимось чином нормалізується. Але краще за все зробити таким чином, щоб ризик появи в домі наркотиків звести до мінімуму. Як? Ми говоримо про це впродовж усієї книги. Підліток, починаючи з 12-13 років, значну частину часу проводить за межами оселі: у загальноосвітній, музичній і художній школах, в секціях і гуртках і, нарешті, на вулиці з друзями. До цього моменту в його житті не повинно бути душевного вакууму, який захоче заповнити будь-хто. Підліток повинен мати стійку психіку, здоровий скепсис, щоб не піддаватися на провокаційну фразу всіх часів і народів: «А тобі слабо?»