Дата публикации записи:

22 Декабрь, 2013 в 14:00

Насильство над дитиною. Як йому запобігти

На жаль, у багатьох міцно закріпився рефрен: «Мене лупцювали як сидорову козу, і тобі допоможе». Діти у такому разі зростають або жорстокими, або боязкими, а потім повертають усе сторицею літнім батькам.

Наведу приклад зі своєї педагогічної практики. У мене в класі навчався хлопчик, мама якого вийшла заміж. Вітчим дотримувався суворості у вихованні, караючи за кожну провину, а одного разу ще й назвав хлопчиська боягузом. У результаті пасинок навчився жорстокості і всім і всюди почав доводити, який він «крутий». Через два роки після закінчення школи його було засуджено за розбійний напад на людину.

Психологічне насильство хоч і не залишає видимих відбитків, але ранить душу з не меншою силою, ніж сексуальне або фізичне. Воно також супроводжує інші види насильства. У дитячому садочку, школі дитина зазнає знущань і образ, як правило, з боку дорослого або сильнішого і старшого. «Нетяма, корова, ніколи не може зробити як слід»,- якщо ви вважаєте, що ці слова нешкідливі, то помиляєтеся. Вони травмують душі ваших дітей. Дуже часто подібні речі дозволяють собі дорослі, які самі зазнали аналогічних образ.

Як запобігти насильству

Виховуйте в дівчинці самоповагу. Учіть довіряти самій собі. Якщо дитина не хоче чого-небудь робити, не змушуйте її. Дівчинка має усвідомити те, що вона є господинею свого тіла, що воно — її особиста власність, і вона має право сказати «ні» будь-яким дотикам, які викликають у неї неприємні відчуття.

Поважайте потребу доньки тримати двері в свою кімнату зачиненими і приймати ванну наодинці. Вона має право також не бачити членів сім’ї роздягненими.

Не ігноруйте її «ні» і «не хочу». Кажучи нам «ні», ще маленька донька тренується, щоб у майбутньому сказати «ні» наркотикам, раннім статевим зв’язкам, курінню, насильству, будь-яким спокусам і несправедливостям, з якими їй доведеться зустрітися в житті.

Довіряйте своїй дитині. Якщо вона повідомляє вам про дивну поведінку стосовно неї дорослих (навіть вашого чоловіка), не залишайте її наодинці із цією людиною і з’ясуйте, що відбувається.

Попередьте дочку, що ні за яких обставин ні з жінками, ні з чоловіками вона нікуди не повинна ходити без вашого відома.

Якщо дівчинка в громадському транспорті відчула нездоровий інтерес до своєї особи дорослого або дотики до її тіла, їй потрібно відійти від цієї людини або будь-яким чином привернути увагу інших людей. Гучною фразою або просто криком.

Навчіть дитину говорити «ні», якщо її запрошують в гості без вашого відома або під час вашої відсутності.

Дитина не повинна йти навіть зі знайомою людиною, яка прийшла за нею в садок або школу нібито з дозволу мами.

Дитина повинна говорити «ні», якщо сторонні пригощають її ласощами або просять показати дорогу.

Дівчинка повинна завжди триматися з класом на заміській прогулянці, ігровому майданчику і під час інших позашкільних заходів.

Дитина повинна знати, що не можна відчиняти двері стороннім (та й сусідам), якщо вдома немає дорослих, навіть якщо прийшли з міліції, ЖЕКу, з пошти, ваші знайомі або колеги.

Не можна сідати в чужу машину, навіть якщо за кермом знайомий або жінка.

Якщо ваша дитина вже гуляє самостійно, поясніть їй, куди ходити не можна категорично (підвали, горища).

Головна зброя дитини для того, щоб привернути увагу,- крик. Вона повинна уміти користуватися цією зброєю.

У деяких сім’ях влаштовують рольові ігри, під час яких учать дівчинку діяти в небезпечній ситуації: що ти зробиш, якщо знайомий хлопчик запропонує піти до нього додому, поки немає батьків?

Що б ти зробила, якби дядько захотів, щоб ти посиділа у нього на колінах довше і не дозволяв тобі встати? На ці та інші подібні запитання є прості відповіді: закричати, утекти, розповісти все батькам.

Що робити, якщо дитина стала жертвою насильства

Якщо ви відчуваєте або підозрюєте, що з дитиною щось сталося, намагайтеся викликати її на відверту розмову. Самій дівчинці почати розмову важко.

Моя знайома-психолог працює в лікарні, куди направляють дівчаток після зґвалтування. Вона говорить, що найважчим випробуванням для дівчинки є очікування зустрічі з матір’ю, оскільки вона не знає, як мама реагуватиме і чи не почне звинувачувати її саму в тому, що трапилося.

Якщо дитина розповіла вам про зґвалтування, упакуйте кожен предмет одягу в окремий поліетиленовий пакет, відведіть дитину на медичний огляд (не знищуючи слідів насильства), напишіть заяву до міліції. Під час упізнання наполягайте на тому, щоб дитина побачила свого кривдника на відеозаписі або крізь спеціальне скло,- і в жодному разі віч-на-віч. Це може посилити і без того критичний стан дитини.

Знайдіть хорошого психолога, який допоміг би пом’якшити наслідки сильної фізичної і душевної травми.

Насильство над дитиною