Дата публикации записи:

28 Ноябрь, 2013 в 11:17

Прояви агресії у вашого сина

Ми вже говорили про те, що хлопчики досить часто бувають агресивними. Для дітей віком від 4 до 7 років типовим є прояв ситуативної агресії, коли хлопчик стає агресивним під впливом ситуації.Можливо, його випадково штовхнула інша дитина, а він сприйняв це як навмисну «образу дією» та вдарив цього хлопчика «у відповідь». Можливо, він захищався або давав відсіч. Головне — розібратися, наскільки часто і в яких ситуаціях ваш син виявляє агресію. Звичайно, недобре, якщо він ударив хлопчика. Але якщо з’ясується, що той хлопчик глузував з вашого сина, бо на його штанцях є латочка, і обзивав його «жебраком», то зрозуміти його вчинок не важко. А якщо ваш малюк переконається в тому, що ви розумієте причину його вчинку, він готовий буде вас вислухати. І тоді вже ви зможете порадити йому розв’язувати аналогічні проблеми за допомогою слів. Заразом і поговорите про багатство та бідність, поясните, що смішно і безглуздо вихвалятися багатством, тим більше тим, яке ти не заробив сам. Тоді у вашого хлопчика буде дієва «зброя», але водночас безпечна для фізіономії кривдника.

Ще типовішою є агресія, що пов’язана зі становленням особистості. Хлопчик уперше усвідомлює себе як особистість і хоче заявити про себе як про особистість. Але це не завжди йому вдається: «я хочу» в цьому віці ще значно відрізняється від «я можу». А впоратися із розчаруванням і дорослим-то не легко, а діти просто ще не навчені цього мистецтва. Тому їм ще належить учитися того, що навіть програвати можна і потрібно з гідністю. Якщо друг швидше бігає, або вміє робити колесо, або краще малює, то це зовсім не привід сердитися на нього або на себе. Краще повчитися у нього того, що не вдається тобі самому, ніж заздрити і битися.

Те саме стосується і випадків, коли ваш син розлючено розкидає деталі конструктора, тому що йому не вдалося побудувати довгий міст. Одній дитині в такій ситуації тато сказав: «А ти знаєш, що в нас у місті одного разу завалився міст, коли по ньому проходили, маршируючи, солдати?» і пояснив здивованому і зацікавленому синові, що ця неприємна подія відбулася через помилку будівельників. Після чого батько теж почав брати участь у побудові моста. Батько і син уявили себе в ролі інженерів-проектувальників: вони оцінили проблему, зрозуміли, чому раніше їхній міст падав (не вистачало пари опор посередині), і виправили помилку. Після цього по мосту з тріумфом пройшли солдатики, вікінги, пірати і навіть дракончик, не завдавши мосту жодної шкоди і не спричинивши руйнувань. Завдяки своєчасному і тактовному втручанню батька, агресія на своє невміння швидко переспрямувалася в інше русло.

Значно сумніша причина дитячої агресивності, що важче усувається, в дошкільному і молодшому шкільному віці — розлучення батьків. На жаль, хлопчики взагалі болючіше реагують на розлучення. Можливо, тому, що вони набагато гостріше відчувають потребу в батькові як в ідеалі чоловіка, ніж дівчатка. Особливо в цьому віці.