Дата публикации записи:

21 Ноябрь, 2013 в 14:15

Пізня дитина — це добре чи погано?

У мене вже є двоє дітей від першого шлюбу, хлопчик і дівчинка. Але сім’я у нас не склалася, і я знову вийшла заміж. Зараз мені 43, чоловік трохи молодший. Він хоче, щоб у нас була дитина, а я як уявлю, що коли моїй дитині буде 20років, то я вже буду зовсім старою, то мені страшно стає. Та й моїй старшій дитині 18 років. Лікар-гінеколог мені таке розповіла про пізніх дітей, що у них, як правило, суцільна патологія, що вони народжуються хворими, погано набирають вагу, розвиваються гірше, ніж діти молодих мам. Яке рішення мені прийняти?

Приймати рішення все ж таки доведеться вам разом із чоловіком, тут мій голос може бути тільки дорадчим. Давайте по черзі. Лікарі-гінекологи справді застерігають мам, котрим «за 35», про можливі ускладнення, і це правильно. Але ті самі гінекологи добре знають, що сьогодні є достатньо достовірні способи діагностики (УЗД, аналізи крові матері), які допомагають виявити порушення у плода на доволі ранніх строках вагітності. Тому ви повинні опрацювати інформацію, і коли завагітнієте, старанно пройдіть усі необхідні обстеження. А зараз, на стадії прийняття рішення краще спробуйте тверезо оцінити своє здоров’я: чи зможете ви виносити малюка. Адже як не крути, а вагітність — це надзвичайне навантаження на жіночий організм.

Раніше вважалося, що після 35 років жінки народжують менш здорових, ослаблених діток, котрі погано набирають вагу і взагалі розвиваються повільно. Але численні дослідження показали, що це не завжди правда, і якщо жінка у 40 років здорова, то у неї є усі шанси народити здорову дитину.

Тепер про психологічний аспект пізніх пологів. Фізично, жіночий організм значно краще підготовлений до пологів у віці 20-30 років. Чого не скажеш про психологію. Психологи довели, що емоційна готовність до пологів настає саме після 30 років. До цього часу багато мам уже не так прагнуть зробити кар’єру і з задоволенням повністю віддаються материнству. Якщо у жінки уже є діти, це означає, що вона має досвід догляду за ними і їх виховання, а отже, вона менш тривожна і менше піддається навіюванням.

Після тридцяти у жінки є значно більше шансів забезпечити своєму малюкові відповідального, турботливого і матеріально забезпеченого батька. Напевне, єдиним мінусом можна вважати те, що зрілі батьки дуже пестять дитину, але це більше стосується тих родин, де пізня дитина єдина. І ще, при розумному батьківському підході цих крайнощів цілком можна уникнути.