Дата публикации записи:

30 Ноябрь, 2013 в 14:27

Роль батька або значущого дорослого в житті вашого сина

Ми вже з вами тривалий час ведемо розмову про те, як батько впливає своїми вчинками, увагою або, навпаки, байдужістю на розвиток характеру свого сина та його долю. Але ми також частково говорили і про те, що відсутність рідного батька в житті хлопчика не позначається так катастрофічно, як відсутність у житті хлопчика значущого, авторитетного для нього чоловіка. Давайте не будемо залишати ці факти поза увагою.

Факт № 1: у нашій країні багато розлучених жінок та мам-одиначок, які виховують дітей практично без участі чоловіків. Добре, якщо допомога батьків полягає у сплаті аліментів. На жаль, мені та, на мою думку, і вам, добре відомі випадки, коли рідні батьки ухиляються від сплати аліментів. Ми ж з вами пам’ятаємо, що батьківське почуття прокидається повільно — у міру участі тата у вихованні сина. Якщо ж розлучення відбулося рано — коли дитині не виповнилося 2-3 роки,- то вважайте, що це почуття вже не прокинеться ніколи.

Факт № 2: сьогодні досить поширеними є розлучення і повторні шлюби, у зв’язку із цим, перефразувавши, можна сказати, що все змішалося в наших сім’ях: наші колишні чоловіки утримують і виховують чужих дітей, а ми намагаємося встановити дипломатичні стосунки з дітьми своїх нових чоловіків або загладити почуття провини перед рідними за шлюб, що не витримав випробовування…

Факт № 3: кінець ХХ і початок нового сторіччя — роки інфантильності чоловіків, і батьків зокрема. Сьогодні жінки заробляють більше, жінки самі приймають рішення про те, як жити сім’ї,- робити ремонт чи не робити, переїздити на іншу квартиру чи не переїздити, а чоловіки, якщо вони є в сім’ї, ці рішення виконують… Без міцних м’язів не обійтися.

Факт № 4: утворюється замкнене коло: ми, жінки, скаржимося на те, що «справжніх чоловіків не вистачає», але, ставши матерями хлопчиків, пестимо і плекаємо в них інфантилізм.

Факт № 5: коли до психологів звертаються по допомогу люди, які перебувають у депресії або проблемній безвиході, то розмотування «клубка» завжди розпочинається з аналізу наших стосунків із матір’ю.

Тож перш за все, дорогі жінки, а я впевнена, що більшість читачів цієї книги — мами, від вас залежить і взаємодія батька із сином, і наявність поруч із вашим сином справжнього чоловіка, який був би йому орієнтиром у буденному житті. Головне, щоб ви пам’ятали, що ваш вплив занадто потужний, щоб користуватися ним не обдумано або сліпо довіряти своїм емоціям.

Виховання дочки — теж складне заняття, але ми з вами хоча б знаємо, що може переживати дівчинка в тому або іншому віці, оскільки самі є членами цієї ж «команди». Щоб зрозуміти психологію хлопчика — підлітка — юнака, однієї тільки інтуїції замало. Ви повинні розуміти, що його реакція на все: на події, на слова — інша, ніж у вас. Узагалі, добре було б дізнатися про чоловічу психологію для того, щоб з’ясувати, як правильно виховувати вашого «інопланетянина».

Найголовніше: потрібно увесь час стежити за тим, щоб він мав можливість перебувати в чоловічому суспільстві. Ми вже наводили такі приклади — спортивна секція, в якій переважають тренери-чоловіки, підліткові клуби, гуртки в будинках творчості.

Протягом багатьох років відомим є Міський палац творчості в Санкт-Петербурзі, в якому працюють десятки гуртків за інтересами: географічний, геологічний, біологічний, археологічний, інформатики, театральний, шаховий тощо. Років 50, наприклад, існує геологічний гурток, в якому за традицією керівниками працюють викладачі Санкт-Петербурзького університету. Юнаки, яким пощастило потрапити до гуртка, приблизно з десятирічного віку залучаються до участі в експедиціях — спочатку територіями, що найближче розташовані до Петербурга, а потім виїжджають і на Урал, і до Сибіру. З одного боку, вони здобувають знання з декількох предметів, а з іншого — привчаються до самостійності. Мені здається, якщо у вашому районі немає підліткового клубу, ви самі повинні ініціювати його створення. Причому це не плід моєї нестримної фантазії, а обізнаність щодо можливостей мам, які хочуть допомогти своїм дітям.

Чоловік, навіть якщо йому виповнилося всього 10 років, повинен бути зайнятий справою. Так знайдіть йому цю справу! Адже ви знаєте свого сина!

Не соромтеся підтримувати знайомство з чоловіками, які досягли певних успіхів у своїй професії. Зрозуміло, що ви не підете, скажімо, до керівника великого концерну із проханням: «Мені хотілося б, щоб мій син частіше з вами спілкувався!» Але ви можете стати ініціатором запрошення відомої людини на зустріч у навчальний заклад, де вчиться ваш син. Можливо, саме ця особа сприятиме розвитку якогось інтересу у вашого хлопчика.

Ви можете використовувати інші можливості: у книгах, ЗМІ, Інтернеті знайти для сина відому особистість для наслідування, якщо серед ваших родичів або друзів немає авторитетного чоловіка.

Як би не було важко, яке б суто жіноче середовище вас не оточувало, ви повинні забезпечувати вашому синові можливість збагнути чоловічі істини.