Дата публикации записи:

28 Ноябрь, 2013 в 11:04

Роль матері у вихованні хлопчика

Нехай вибачать мене навіть найзразковіші татусі, але це той період дитинства, в якому дитині перш за все потрібна мати. Ви ще матимете нагоду стати для сина людиною № 1, але зараз для нього найважливішою є мама. Неможливо переоцінити роль матері на цьому етапі вікового розвитку. Дитина протягом дев’яти місяців росла в материнській утробі, і немає нічого дивного в тому, що малюк заспокоюється саме в неї на руках, заколисаний найкращою у світі музикою — ритмічними ударами материнського серця, що випромінює любов та піклування.

Дуже добре, якщо батько знаходиться поряд і бере активну участь у догляді за дитиною, допомагає купати, опановує методику І. Чарковського «плавати раніше, ніж ходити», годує її, грається з нею і ходить на прогулянки. Пригадаємо, що ще за часів Київської Русі після народження княжого сина першим брав його на руки батько, а не мати. Якщо вірити переказам, то таким чином передавалася чоловіча сила від батька до сина. Можна тільки порадіти за тих хлопчиків, які народжуються в сучасному світі, оскільки практика сімейних пологів дозволяє батькові потримати сина на руках відразу ж після народження, передати йому разом зі своєю любов’ю силу і мужність, що є необхідними для того, щоб вирости справжнім чоловіком.

У цьому віці любов і турбота (у першу чергу — від батьків) необхідні дитині не менше, ніж повітря та їжа. Тому не поспішайте, дорогі матусі, повертатися на роботу. Хіба що тільки в тому випадку, коли це загрожує вашій кар’єрі або якщо ви залишилися єдиною годувальницею в сім’ї (у прямому і переносному значенні). Дуже часто ви згадуватимете цей період як найніжніший, насичений любов’ю та бажанням захистити вашу дитину від будь-яких незгод. І шкодуватимете про те, що поквапилися вийти на роботу. Якщо ж це є неминучим, і ви маєте повернутися до роботи або відновлюєте навчання після академічної відпустки, намагайтеся заздалегідь «потренувати» малюка, щоб він якомога безболісніше сприймав вашу відсутність. Вам із сином пощастило, якщо ви живете в так званій розширеній сім’ї (це декілька поколінь однієї сім’ї, тобто дитина живе не тільки з татом і мамою, але і з бабусею і дідусем). Зазвичай малюки почуваються добре тільки з матір’ю або з іншими родичами, які піклуються про них не менше за матір і виявляють свою любов і ніжність. Проте чуття страху перед розлукою з матір’ю в ранньому дитинстві є дуже сильним. Дитина ще не розуміє, чому мама раптом зникає, а згодом з’являється. До того ж у цьому віці розставання з матір’ю є досить болісним. Якщо дитину змалечку привчили до того, що мама йде і незабаром повертається, а з нею залишається хтось із дорослих, близьких та знайомих із перших днів її життя (батько, бабуся, дідусь або тітка), то вона починає ставитися до відсутності мами спокійніше, переживаючи цю подію як тимчасову неприємність, а не як глобальну катастрофу. Якщо ж у вас маленька сім’я — мама, тато, дитина — то ви повинні подбати про те, щоб дитина почувалася безпечно поруч із тими людьми, які піклуються про неї за відсутності матері, щоб вона була впевнена в їх любові та турботі.

І ще одна порада — намагайтеся домовитися з чоловіком, бабусями, дідусями, тобто з тими людьми, які беруть участь у вихованні вашого сина, про те, що ви діятимете за єдиною схемою. Сім’ї загрожує вибух сповільненої дії, якщо один із батьків ігнорує або відміняє покарання іншого. Така неузгодженість може загалом порушити стійкість сім’ї. Ви повинні наперед узгоджувати всі дисциплінарні заходи, якщо дитина завдає серйозного клопоту. Те саме стосується і ваших бабусь, дідусів, якщо вони живуть із вами, або ви користуєтеся їх допомогою у вихованні дитини. Якщо ж ви не можете домовитися, то терміново звертайтеся до консультанта.