Дата публикации записи:

13 Июнь, 2015 в 12:53

Спілкування підлітка з однолітками

У підлітків найвище цінується те, що схвалюють друзі. Тому якщо хлопчики вважають за краще займатися різними видами спорту, то дівчатка крім цього вчаться уміння підтримати розмову, доглядати за собою, стежити за своєю зовнішністю.Якщо у вашої доньки щось не в порядку із зубами, носом або шкірою, займіться цим. Дівчинці не доведеться турбуватися через вугрі, вона легко і невимушено заговорить з людиною, якщо їй захочеться сподобатися. Необхідно, щоб підліток, опинившись в незнайомому оточенні, почувався вільно, умів виявити свої здібності.

Успіх у значущих для однолітків видах діяльності з часом пошириться і на інші заняття. Якщо дівчинка відчуває симпатію і повагу з боку однолітків, їй легше навчатися в школі. Та і в майбутньому їй буде простіше освоїтися в професійній сфері.

У цей період діти відчувають потребу в об’єднанні в групи. Спочатку — однієї статі. Навчатися вони в цей час не люблять, але до школи ходять із задоволенням заради спілкування. Причому спілкуються вони, незважаючи на зауваження і окрики вчителів, і на уроках (записочки, перешіптування, SMS-послання з мобільних телефонів), і на перервах, і після уроків. «Опам’ятовуються» вони тільки двічі: перед випускними іспитами.

Дівчатка починають ходити зграйками приблизно в 11-12 років. У ході статевого дозрівання дія статевих гормонів інтенсивно збуджує центральну нервову систему. Накопичується певне напруження в організмі, яке потребує розрядження. Воно відбувається у неспецифічний спосіб — шляхом «сміху без причини», але завжди — в ситуації спілкування з однолітками своєї або іншої статі. Хихикати дівчатка можуть над чим завгодно, тому що головне — не в змісті предмета спілкування, а в емоційному стані. Жінка, яка має регулярне статеве життя, з будь-якого приводу хихикати вже не буде.

Спілкуючись з однолітками, підліток переконується, що іншим доводиться так само нелегко, як і йому. Він охоче приймає співчуття і підтримку. Нікому не хочеться залишатися наодинці, кожен хоче уваги, серйозного ставлення до себе і визнання. Тому розглядайте спілкування доньки з подругою, другом або однолітками як необхідний етап розвитку її особистості на шляху до зрілості. Якщо в дівчинки немає друзів, вона уникає суспільства однолітків або її уникають,- подумайте, чи все з нею в порядку.

Найчастіше причина криється в низькій самооцінці. До таких нетовариських підлітків однолітки можуть виявляти байдужість, агресію або жорстокість — ставлення залежить від підліткового середовища. Утворюється замкнене коло: дитина стає ще більш нетовариською, побоюючись агресії з боку однолітків, і провокує їх тим самим на повторні випади проти неї. Якщо ви не допоможете доньці подолати цей бар’єр страху, не підкажете, як затвердитися серед однолітків, підліткова проблема стане дорослою: дівчині буде важко знайомитися з новими людьми, знайти супутника життя.

Близька подруга

У більшості дівчат є близька подруга, з якою вони дружать багато років (це може бути знайомство з 1-го класу), спілкування при цьому більшою мірою словесне, ніж зорієнтоване на яку-небудь спільну діяльність. Взаємини відрізняються високою довірою. Причому досить часто дівчатка довіряють своїм подругам те, що не хочуть розповідати матерям, підтримуючи одна одну в разі сварки з батьками, конфлікту з викладачем або зради «хлопчика». Дружба може бути настільки близькою, що дівчатка стають прямо-таки близнятами, роблять усе разом і навіть однаково одягаються.

Ця дружба може мати деяке сексуальне забарвлення лише з тієї простої причини, що однолітки-хлопчики не цікавлять, інтерес до старших хлопців насторожує й лякає, та й батьки не схвалюють знайомства зі старшим, а тому небезпечнішим, на їхню думку, хлопчиком. Стосунки з подругою здаються безпечнішими, безневиннішими й ні до чого не зобов’язують. Саме в цей період дівчатка набувають першого досвіду лесбійського кохання: деякі — через природжену схильність, деякі — з цікавості. Гарантом правильного формування сексуальної поведінки є сім’я. Звісно, все ускладнюється, якщо це сім’я з одним із батьків. Проте саме мати може прищепити дівчинці жіночу гордість і зорієнтувати її на створення сім’ї. Вона може пояснити їй, що приводом для сексуальних стосунків може бути тільки її бажання. Жодні вмовляння, насмішки над невинністю, порівняння з друзями, які вже давно займаються сексом,- не можуть бути причиною початку сексуальних зв’язків.