Дата публикации записи:

28 Ноябрь, 2013 в 20:43

Спілкування підлітка з однолітками

Нагальніша потреба хлопчика віком 12-15 років — стати таким, як усі. Це зумовлене гострою невпевненістю в собі і заниженою самооцінкою. Ми з вами вже переконалися, що підліток, який у цьому віці не знайшов свою «нішу» в колективі класу, почувається ізгоєм. А тому готовий змиритися з певними незручностями, прийняти правила поведінки та вимоги до свого зовнішнього вигляду і манери спілкування,- аби бути для когось своїм, а отже, мати цінність як члена групи і як особистості. При цьому вплив групи, хоч і надзвичайно великий, все ж таки є не таким негативним, як нерідко вважають батьки.

«у нас було так»: розповідає Ірина

Коли моєму синові виповнилося чотирнадцять, у нашій сім’ї почався «жах». Ми намагалися контролювати Миколку, перевіряти його друзів щодо «правильності» і «неправильності», диктувати йому, з ким можна товаришувати, а з ким — ні, і вимагати, щоб він повертався додому не пізніше восьмої години. Результатом стало майже повне відчуження сина від нас і розкол сім’ї на «батьків», тобто нас із чоловіком і моєї мами, і «дітей» — самого Миколи. Кожне наше слово або пораду Микола сприймав вороже і максимум часу проводив, перебуваючи поза домом. Найбільше нас дратувало це постійне сидіння підлітків в якихось під’їздах та підворіттях упродовж вечорів. Ми не могли зрозуміти, чому вони не можуть зібратися у когось удома, вважали це неодмінною характерною рисою «поганої компанії». Коли ми в тисячу перший раз намагалися поговорити про це з Миколою, він дуже сердився.

Тоді ми вирішили це їхнє під’їзне сидіння впорядкувати. З’ясували, що в нашому районі діє підлітковий клуб, а його керівника Валентина Михайловича поважають і хвалять самі підлітки, які там займаються. Ми пішли й поговорили з ним. Невдовзі Валентин Михайлович якось «випадково» зайшов до під’їзду, де «мешкав» наш син із компанією, і з ними поговорив. Першим результатом цієї розмови стало те, що компанія мого сина почала брати участь у театральних виставах підліткового клубу. Другим результатом була ще більш дивовижна річ: ми влаштували на другому поверсі «Клуб співбесідників». Хлопці з клубу Валентина Михайловича власними руками зробили дерев’яні лавки та стіл.

У мешканців під’їзду були свої умови: нехай хлоп’ята сидять і спілкуються, скільки забажають, але не палять і не вживають спиртного. Цих умов дотримувалися. Коли син дізнався про те, що ідея «філіалу» клубу в нашому під’їзді належить його батькам, і переконався, що ми зробили це не заради того, щоб «тримати його під ковпаком», наші взаємини поліпшилися, ми почали вчитися розуміти одне одного.

Підлітки не просто так обирають своїх друзів і свою групу. У цьому віці друг — той, кому можна довіряти та хто довіряє нам. Друг — така людина, яка завжди знаходиться поруч у скрутну хвилину і завжди готова підтримати. Хлопчики стають членами тих груп, чиї цінності вони розділяють, і вплив групи відіграє найчастіше позитивну роль під час пошуку себе та підвищення самооцінки.

До груп, що характеризуються руйнівними цінностями і протиправними діями, найчастіше потрапляють підлітки з певними індивідуальними особливостями та проблемами в спілкуванні з однолітками і дорослими.

Це можуть бути підлітки, які ще в ранньому дитинстві мали «складний» темперамент, виявляли підвищену агресивність та демонстрували руйнівну поведінку.