Дата публикации записи:

22 Декабрь, 2013 в 14:36

Темперамент дитини і школа

Холерик - дуже рухлива дитина, вона непосидюча, неспокійна, легко відволікається. Досить часто береться за кілька справ одночасно і жодну не доводить до кінця. У неї в зошитах текст може бути не дописаний, а малюнки — не закінчені. Проте холерики — завзяті, бойові, активні діти. Вони емоційні, відзначаються силою спонукання, швидко «запалюються», сміливі і відверті, завдяки чому вони часто стають лідерами в дитячому колективі і здатні цілий клас підбити на який-небудь авантюрний захід. Батькам слід дуже грамотно спілкуватися з такими дітьми і в жодному разі не намагатися їх «переламати». Краще за все їхню енергію використовувати з «мирною» метою.

Холерик гостро реагує на заборони, пов’язані з обмеженням рухової свободи. Досить часто особливості і потреби малюка вступають у конфлікт з уявленням батьків про те, як має поводитися зразкова дитина. І ось тоді ці неправильні обмеження призводять до зриву і перетворюють холерика на надмірно жвавого неуспішного учня.

Рухливі ігри, заняття спортом для холерика надзвичайно важливі, оскільки допомагають йому спрямувати свою невгамовну енергію в потрібне русло. Правильне виховання може допомогти холерикові стати стриманим, менш збудливим.

Меланхолік потребує тактовнішого ставлення до себе. Йому дуже важко в колективі, він не може постояти за себе, часто піддається чужому впливу, часто його дражнять і кривдять навіть однолітки. Під час відповідей біля дошки діти-меланхоліки легко розгублюються, тому їхні усні відповіді значно слабкіші за письмові, домашні роботи. Меланхолік інертний, боязкий, сором’язливий, плаксивий, йому важче, ніж іншим дітям, витримувати тривале нервове напруження. Проте це зовсім не означає, що такі діти погано навчаються.

Найголовніше — не підхльостувати їх дуже різко ані в школі, ані вдома і піклуватися про те, щоб у сім’ї була спокійна обстановка.

У меланхоліка потрібно розвивати в першу чергу самостійність, рішучість, завзятість. У цьому плані для нього важливі рухливі ігри і заняття спортом. Причому залучати його до таких занять слід поступово і обережно, «непомітно» для дитини. Можливо, це вдасться вам, якщо ви докладаєте значних зусиль, але воно того варте: ваша дитина відчує радість перемоги, і передусім — над своєю боязкістю і нерішучістю.

Флегматик відрізняється організованою поведінкою, витримкою і самовладанням. Він акуратний, старанний, розмовляє спокійно, трохи сповільнено, без різких емоцій, жестикуляції та міміки. У галасливих, рухливих іграх такі діти не беруть участь. Для них є важким швидкий перехід від одного виду діяльності до іншого.

Лідером флегматик навряд чи стане, а ось людиною, до якої можна звернутися за порадою,- напевно.

Є одна особливість у вихованні флегматиків, про яку попереджають психологи: звички, які в них виробляються, набувають виняткової міцності і зберігаються тривалий час. Тому батьки дитини-флегматика повинні ретельно продумувати її режим, звички тощо. Перевиховувати флегматика — важке заняття і для дитини, і для її батьків.

Неуспішними або нервовими такі діти стають лише у тому разі, якщо батьки, а іноді й вчителі неправильно сприймають притаманну цим дітям повільність і навіть докоряють або сміються над ним, порівнюючи із тугодумами.

Для флегматика, так само як і для меланхоліка, дуже важливі заняття спортом.

Сангвінік легко пристосовується до навколишнього середовища, легко переходить від одного виду діяльності до іншого, швидко «схоплює» матеріал. За умови правильного виховання такі діти зазвичай стримані, працелюбні, товариські, у них багато друзів, найчастіше сангвініки лідирують у колективі однолітків.

Сам по собі темперамент не визначає ані соціальної цінності, ані розумового розвитку людини.

Наприклад, сангвінік у разі неправильного виховання може стати лицемірним пристосованцем, а боязкий меланхолік — за умови правильного виховання — виросте діяльною, принциповою людиною; холерик у разі корекції негативних рис темпераменту може стати талановитим керівником. Люди (а діти особливо) із класично вираженим темпераментом зустрічаються нечасто. Швидше за все, можна говорити про домінування якоїсь однієї риси — сангвінічної, флегматичної, холеричної або меланхолійної. Проте і цього достатньо для того, щоб обрати правильну стратегію виховання. Якщо ж ігнорувати природжені властивості темпераменту, то це шкідливо відіб’ється на здоров’ї дитини.

Як ми вже говорили з вами, найбільш поширений темперамент серед дівчаток — сангвінічний. Це дуже добре, тому що на долю будь-якої жінки припадає хоч би одне випробування, яке вимагає максимальної концентрації душевних сил.

Але є серед дівчаток і меланхоліки, і холерики, і вони зазвичай зазнають більш значні труднощі у вихованні і навчанні, порівняно із хлопчиками, які мають відповідні типи темпераменту.