Дата публикации записи:

21 Ноябрь, 2013 в 14:37

Трирічна дитина малює головоногів

Мій трирічний карапуз дуже любить малювати. Малює скрізь: на шпалерах, в альбомах і навіть на собі. І найчастіше в його карлючках можна побачити зображення чоловічків. Тільки вони виходять якимись дивними: голова і палички: ніжки, ручки, волосся. Очі і рот у вигляді крапочок і все. Може, це неправильно, що він так малює? Але навчанню поки що не піддається.

Отже, малюк узяв олівець і, висолопивши язика, старанно малює чоловічка, говорячи, що ось це коло на паличках, і є його улюблена бабуся, і дуже ображається, якщо ви не визнаєте в зображеному знайомих рис. Як правило, дорослі відразу займають позицію критика: щось у тебе бабуся без тулуба, або взагалі називають продукт дитячої творчості «ґрин-дзюванням». Але, погодьтеся, було б дуже дивно, якби малюк узяв олівець і відразу почав малювати, як справжній художник.

У своїх малюнках будь-яка дитина самостійно проходить увесь той шлях, який до нього пройшло все людство. Спочатку, схопивши олівець або фломастер, юний художник прийде до розуміння того, що якщо водити цим предметом по паперу (або не по паперу), він залишатиме яскраві або неяскраві сліди. А це вже дитині цікаво.

Потім у дитячих малюнках з’являються чудові «головоноги» — так психологи називають цих самих чоловічків без тулуба. Причому голова буде одна, а ось кількість паличок-рисочок, які символізують ручки, ніжки і волосся може бути абсолютно невизначеною. Таких восьмині-жок діти починають малювати в два роки, але буває і пізніше, і зображають людину саме такою до чотирьох років. У намальованих персонажів завжди виділені очі, а ось тулуб дитина ігнорує, немов не вважаючи його важливим елементом тіла.

Зрозумійте і прийміть той факт, що дитина зображує світ не таким, яким вона його бачить, а таким, яким вона його сприймає. Немає на малюнку тулуба? Не поспішайте виправляти помилку і домальовувати. Прийде час, і дитина сама помітить, що чогось в її картині не вистачає. І те, що на шпалерах у вашій спальні з’явилася ціла сімейка «головоно-гів» не повинно вас турбувати. Малюки люблять тиражувати свої малюнки, тому що для них повторення — це своєрідне тренування, вироблення майстерності.

Навчати дитину стандартних прийомів малювання людини, відомих нам з дитинства (палиця, палиця, овал) краще не потрібно. Значно корисніше стимулювати у малюка творчі задатки. Коли краще починати вчити малювати? Почав ваш малюк ходити? Ось приблизно через міся-ць-два ви можете запропонувати йому малювати. Чим? Крейдою, великими пензликами і фарбою, вуглинками — вибирайте такий матеріал, який малюк легко зможе тримати в своїй невправній ручці. Чим молодша дитина, тим більше повинно бути поле для малювання. Малюк підріс, і ось він вже не просто малює абиде, а саме на аркуші паперу. Часто мами стикаються з проблемою: малюк не тільки малює, але й облизує пензлик, тягне в рот олівці. Придумайте свої «смачні» фарби: можна малювати варенням, буряковим чи морквяним соком, сметаною на чорній дошці і так далі.

Учіть малюка бачити красиве. Прийшовши, наприклад, з прогулянки, попросіть його намалювати хмару, яку ви побачили, але саме такою, якою її побачила дитина. І не критикуйте дитячі роботи. Адже ж не критикують імпресіоністів за те, що вони побачили світ саме таким.