Дата публикации записи:

28 Ноябрь, 2013 в 12:09

Хлопчики 4-7 років. Вікові особливості

До 5-6-річного віку діти не усвідомлюють, що приналежність до чоловічої або жіночої статі — незмінна. Вони вважають, якщо змінити одяг і зачіску, то хлопчик стане дівчинкою і навпаки. Усвідомлення статі незалежно від зовнішніх атрибутів, відбувається вже із віку 6-7 років. Дитина приєднується до груп однолітків, бере участь у рольових іграх, причому відбувається сегрегація таких груп за статтю. Від дітей очікується прояв сором’язливості та підкреслюється необхідність статевої диференціації під час спілкування.

Власне, починаючи саме з цього віку, можна говорити про виховання сина, тобто про виховання майбутнього чоловіка. Що змушує хлопчиків ставати активнішими та агресивнішими у міру дорослішання, починаючи вже з віку 4-5 років? Яка пружина різко розтискається в них, стрибкоподібно і непередбачувано, провокуючи то «дитячі пустощі», а то і дикі витівки? Можливо, вся справа у відповідальному за це гормоні тестостероні, що перетворює дитину на хлопчика, а підлітка на чоловіка. Починаючи з цього віку зникають запитання на зразок: «Мамо, а коли я виросту, ким я буду — хлопчиком або дівчинкою?» Тепер ваш син точно знає, ким він буде в майбутньому: чоловіком.

Для дітей від 1 до 6 років характерним є дуже чисте, наївне ставлення до свого тіла. Саме в цьому віці дітлахи ставлять безліч відвертих запитань, серед них і про те, звідки вони взялися. Якщо дитина ставить таке запитання, відповідати потрібно обов’язково і таким чином, щоб відповідь була зрозумілою.

Якщо ж виникне нове запитання, відповідайте стисло і прямо. Використовуйте тільки ті слова, які вас не бентежать. Адже дитина відчує і запам’ятає не тільки слова, але й ваше ставлення до теми розмови. Раджу вам наперед придбати дитячі енциклопедії, перечитати, як там відповідають на «дитячі» запитання про походження, щоб не виявитися захопленими зненацька.

Майже всі народи надають особливого значення віку від 5 до 7 років. У цей час батьки зазвичай передають, а діти беруть на себе відповідальність за молодших дітей, догляд за тваринами і виконання низки інших домашніх обов’язків. Діти стають відповідальними за свою соціальну поведінку, їх суворо карають за порушення її норм. Збільшуються й очікування дорослих щодо навчання дітей. Уважається, що у віці 5-7 років дитина вже розумна і набуває стійкішого характеру, що дозволяє приймати нові соціальні ролі.

Якщо до чотирирічного віку першочергову роль відіграє мати, то у віці до 5-6 років для хлопчика однаково важливими є і мати, і батько. У цьому віці хлопчики все ще хочуть, щоб світ обертався навколо них. Дружити для них — означає гратися разом і ділитися іграшками.

Період «пізнього дитинства», або дошкільний,- час, коли формується особистість і закладаються початкові навички спілкування і поведінки в суспільстві. У цьому віці діти намагаються наслідувати батьків і допомагати їм. Вони хочуть зробити для них щось приємне. Але досить часто все відбувається за принципом «хотів як краще, а вийшло як завжди». Просто тому, що їм ще не все під силу. Але це не їхня провина, а їхня біда. Їм так важливо зробити щось самостійно! Щось таке, що дорослі цінують, за що хвалять. Щось таке, що допомагає хлопчикові виглядати гідно у власних очах.

Якщо син начистив взуття для всіх членів сім’ї, не сваріть його за те, що ваші коричневі чоботи старанно вкриті чорною ваксою. Зрештою, наша дорожня сіль її швидко з’їсть, і чоботи знову набудуть свого природного кольору, а ви згодом використаєте відповідний крем. Зосередьтеся на позитивному: син без жодних ваших нагадувань зробив корисну справу. Не його це провина, що вдома не знайшлося коричневого крему або крем був, але хлопчик і гадки не мав, що взуття різного кольору слід чистити різним кремом. Отже, облиште свої хвилювання і подякуйте дитині за допомогу, похваліть ‘її. А разом із цим підкажіть їй, що чим чистити. Або попросіть, щоб вона щоразу запитувала вас, чим чистити взуття нечорного кольору,- і все буде чудово.

Нам доречно навчитися цінувати не тільки результат, але й наміри. Пам’ятаєте, в «Мартіні Ідені» Джека Лондона Мартін обіцяє бідній багатодітній прачці, в якої винаймає кімнату, купити їй будинок і ферму, коли розбагатіє? Вона абсолютно не вірить у реальність такої можливості і в той же час відчуває до нього щиру вдячність за намір. Зрештою Мартін купує їй все, що обіцяв, і вона забуває про злидні.

Діти є щирими у своїх намірах. І коли ваш п’ятирічний або шестирічний син, побачивши на вулиці розкішний, величезний джип марки «БМВ» або його різновид, захоплено обіцяє: «Мамо, коли я виросту, я куплю тобі таку машину», сердечно подякуйте йому і не сумнівайтеся, що так і буде.

Вік від 4-5 до 7 років, тобто до початку шкільного навчання,- це час енергійних дій і активної поведінки, які іноді розцінюються нами як агресія. (Про типові прояви агресії та її причини ми поговоримо дещо згодом.)

П’яти-шестирічні хлопчики щиро вважають, що всі бачать світ так, як і вони. Їм іноді буває складно відрізнити те, що вони бачать (або те, що їм показують) від реальності. Поруч із ними має бути мудрий «перекладач» із мови видимості мовою реальності, провідник та путівник, який допоможе пізнати світ і себе, не змушуючи їх почуватися маленькими, невмілими і безпорадними. Уже з 4-5 років син неусвідом-лено тягнеться до світу чоловіків, і йому необхідний батько: як модель чоловіка, як взірець для наслідування. До першого класу хлопчик вже остаточно усвідомлює свою приналежність до світу чоловіків.