Дата публикации записи:

22 Ноябрь, 2013 в 13:12

Чи правильно платити дитині за шкільні оцінки?

Я вважаю, що малюк з дитинства повинен розуміти, що означає заробляти гроші. Тому, коли синові виповнилося шість років, я ввела такі правила: прибрав іграшки — одержав гроші, витер свої черевики — одержав гроші. Суми зовсім умовні, скажімо, гривна або п’ятдесят копійок. Син їх відкладає, і за якийсь час набирається цілком пристойна для дитини сума, яку хлопчик витрачає на свій розсуд. Чоловік не заперечує, хоча іноді критикує мої дії і говорить, що не все в цьому житті вимірюється грошима. Але як же інакше навчити дитину цінувати зароблені працею гроші, якщо не через цю саму працю ? Зараз син пішов до школи, й у мене виникло таке запитання: чи можна заохочувати його матеріально за гарні оцінки?

Такий фінансовий підхід, дійсно, практикується в деяких сім’ях. Давайте подивимося на питання з різних боків. Я б не була категорична: тільки платити або тільки не платити. Добре те, що дитина не просто так одержує гроші або подарунки, а докладає зусилля і починає розуміти, що і татові з мамою, щоб заробити гроші, доводиться неабияк попрацювати. А отже, малюк вже не зможе просто так зламати дорогу іграшку, тому що він витратив на її придбання чимало зусиль.

Що ще позитивного? З дитинства ваш малюк вчиться користуватися грошима: відкладає, заощаджує, рахує, планує. У сьогоднішньому житті такі риси дуже корисні (якщо, звичайно, дитина не перетворюється на маленького скнару і жаднюгу).

Важливо, даючи дитині гроші, не упустити емоційний, моральний момент. Скажімо, я пам’ятаю такий випадок, коли батьки оплачували дитині гарні оцінки, при цьому абсолютно забувши, що дитині важливі не тільки фінанси, але й цілком конкретне, словесне визнання її досягнень. І через деякий час дитина застрайкувала: не потрібні мені ваші гроші, вони мені набридли.

Видача «зарплати» дитині небезпечна ще й тим, що через деякий час ваша дитина може взагалі перестати робити будь-що без матеріального заохочення. Адже це так логічно. Навіщо робити безкоштовно, якщо можна заробити. Тому, вступаючи з дитиною у фінансово-грошові відносини, тримайте руку на пульсі і не перегинайте палицю. Чіткі правила гри дуже необхідні. Адже сьогодні малюка влаштовують п’ятдесят копійок за вимитий посуд, а завтра і п’яти гривень йому буде мало.

Платити або не платити за оцінки? Тут небезпека та сама. Адже увесь час мотивувати дитину грошима у вас не вийде. Ваше завдання — знайти такі слова переконання, які допомогли б дитині виявити справжній інтерес до навчання. Досвід показує, що гроші тут спрацьовують тільки на якийсь час. А потім інтерес все одно зменшується, якщо ви не займаєтеся реальною навчальною мотивацією. Що це означає? Розкажіть дитині, навіщо люди ходять у школу. Тільки не обмежуйтеся сухою фразою: «щоб вчитися». Поділіться цікавими моментами свого життя, коли навчання приносило вам справжню радість і задоволення. Розкажіть, як успішне навчання сьогодні допомагає заробляти гроші завтра. Загалом, краще обійдіться без матеріального стимулювання навчання.