Дата публикации записи:

22 Ноябрь, 2013 в 13:21

Чому дитина обдурює?

Моя семирічна племінниця часто одурює, навіть у дрібницях. Її ніхто ніколи не карає, вона нічого не боїться. Мені здається, що брехня для неї — якесь особливе задоволення. Що можна з цим зробити?

Іноді здається, що деякі малюки брешуть чи не з того самого моменту, як починають говорити. А ось усвідомлювати, що сказали неправду, маленькі брехунці починають лише в три-чотири роки. Погод-теся, що в багатьох сім’ях дитяча брехня вважається звичайною справою. Що ж, усі діти роблять це, міркують батьки, і майже не звертають уваги на брехню.

У чому ж причина дитячої нещирості? Їх кілька, але найголовніша з них — бажання добитися батьківської любові, уваги, похвали, страх не виправдати батьківські очікування. Іноді карапуз починає розказувати те, чого не було: «А я сьогодні в садку краще за всіх на занятті відповідав». Суть такої брехні в тому, що придумано воно лише для того, щоб мама або тато похвалили своє чадо. І винні в такій брехні тільки батьки, які дуже рідко звертають увагу на успіхи дитини або дуже завищують планку своїх батьківських вимог: ти повинен бути найкращим у класі! А якщо у дитини не виходить, то що ж йому залишається робити? Тільки збрехати у відповідь на батьківське питання, хто швидше за всі прибіг стометрівку.

Страх — теж одна з найважливіших причин дитячої брехні. Боязнь покарання примушує дитину брехати і викручуватися, грізне батьківське питання: «Хто розлив молоко?» Примушує дитину відповісти: «Не знаю» або повалити вину на котика. А потім ще мама або тато люблять задати і зовсім риторичне питання: «Навіщо ти мені брешеш?» Зрозуміло, можете і самі собі на нього відповісти: «Щоб ти мене не покарав».

Іноді малюки можуть обдурювати і заради отримання якої-небудь вигоди. Наприклад, в садок іти не хочеться, але дуже хочеться побути з мамою. І дитина розказує, як у неї болить голова або живіт.

Щоб дитина не брехала, важливе взаєморозуміння між нею і батьками. І особистий приклад. Дуже часто маленький брехунець живе саме в тій сім’ї, де і батьки можуть сказати неправду, наприклад, мама, проспавши на роботу, при дитині розказує по телефону своєму начальнику, що підвернула ногу.

І ще, якщо ви помітили, що дитина бреше, то це зовсім не означає, що вона стане брехуном на все життя. Розберіться в причинах і змініть ситуацію.