Дата публикации записи:

28 Ноябрь, 2013 в 11:53

Шкільні проблеми

Ваш син — у школі. Які проблеми і ситуації можуть постати перед вами і сином? Йому може бути складно засвоювати пояснення вчителя в класі і, як наслідок, він буде повільно виконувати домашнє завдання. А може бути навпаки, він випереджатиме своїх однолітків за розвитком, і у вас виникне бажання перевести його навчатися класом вище — щоб не нудьгував.

Може настати той час, коли він зауважить, що не хоче йти до школи, тому що ненавидить і школу, і вчителів, і однокласників. З однокласниками він не зможе товаришувати. Беручи до уваги тон учительки, ви відчуєте, що вона недоброзичливо ставиться до вашого сина.

Які ж причини приховуються за цими проблемами і чим ви можете зарадити?

Проблеми з навчанням. Пригадайте, як ви навчалися в його віці. Можливо, син успадкував повільність від тата або мами? (Цьому також «сприяв» темперамент.)

Трапляються різні порушення мозкової діяльності, які уповільнюють як фізичний, так і розумовий розвиток дитини. Це можуть бути асфіксія (брак кисню під час пологів), енцефаліт, серйозні травми голови або знижена діяльність щитоподібної залози. У будь-якому випадку вам потрібно проконсультуватися у фахівців. Якщо вчасно з’ясується наявність захворювання щитоподібної залози, то її лікування сприятиме нормалізації роботи мозку і, таким чином, проблема зникне. Якщо травма голови сталася в ранньому дитинстві або навіть пізніше, мозок часто-густо перебудовується сам. Для цього знадобиться серйозне фізичне і розумове тренування. Попри те що адаптивність центральної нервової системи є вражаючою, черговий раз наголошую: кожен випадок вимагає індивідуального підходу і консультації фахівця.

Трапляються вроджені дефекти — наприклад, дислексія, за якої дитина насилу сприймає або запам’ятовує усне та писемне мовлення. Таким дітям складно вчитися читати. Дис-лексія може бути зумовлена «розривом» у розвитку. Наприклад, уповільнене налаштування механізму фокусування зору заважає опанувати читання дитині шестирічного віку. А до восьмирічного віку, коли вона навчиться концентруватися і фокусувати погляд, дитина легко здолає труднощі у читанні. Якщо не засвоюється звукове оформлення мовлення, то це- питанням часу. Потрібно зачекати — і проблема розв’яжеться сама собою, хоча дитину можуть зарахувати до списку неуспішних учнів. Найголовніше для вас — бути терплячими, стимулювати дитину інтелектуально і підтримувати емоційно. Ваша віра в сина збільшить його шанси впоратися з проблемою.

Можливо, існують якісь емоційні проблеми та стресові ситуації, які можуть значно знизити, навіть позбавити бажання і прагнення до навчання у дітей із нормальними розумовими схильностями. Досить часто на такий стан дитини впливає сімейна атмосфера. Мені неодноразово доводилося мати справу із ситуаціями, коли учні навіть старшої школи зненацька починали погано вчитися, абсолютно неадекватно сприймати інформацію з підручника або вчительського пояснення. Такі ситуації були спричинені конфліктами між батьками різної тематики. Але «бої» були настільки запеклими, що діти, люблячи і тата, і маму, розгублювалися.

Ваш син дуже розвинений, і вам здається, що йому нудно навчатися. Та ще й хтось із учителів підкинув вам ідею перевести сина класом старше. Не поспішайте. Ваша квапливість може спричинити значну проблему для сина в підлітковому віці. За інтелектом він буде нарівні з однокласниками або навіть перевершуватиме їх, а за фізіологічними критеріями — відставати. І коли в них почнеться статеве дозрівання, а згодом — специфічні розмови, хлопчик буде не в змозі спілкуватися з ними і дуже страждатиме через це. А якщо в нього ще й рішучий характер, то цілком можливо, що він захоче довести, що і він теж «крутий». Краще поспілкуватися з викладачами — вони вміють давати завдання і навантажувати учнів адекватно до їхніх можливостей. Є, наприклад, такий «інститут», як асистенти вчителя. Вони готують певні фрагменти уроку, перевіряють зошити, слухають читання віршів напам’ять у однокласників тощо. За наявності бажання таким дітям завжди можна знайти посильне завдання.

Ви маєте справу з небажанням сина йти до школи. Воно є настільки сильним, що його нудить або в нього починаються головні болі чи пронос. Спочатку з’ясуйте, яким є стан його здоров’я. Якщо ж усе гаразд і це відбувається через нервові переживання, почніть збирати інформацію.

Можливо, він міг злякатися когось або чогось дорогою, до того ж, якщо ця ситуація повторюється.

Можливо, у той час, коли хлопець йде до школи, вигулюють страшного пса без повідця і намордника, можливо, він його вже налякав.

Можливо, у школі хтось його дражнить, або чіпляється, або якось зло жартує. Діти, наприклад, мають звичай під час перерви підійти до кабінету, залишити рюкзаки і розійтися у своїх справах. Є жартівники, які ховають портфелі або граються ними у футбол тощо. Але поки ви з’ясовуєте причину страхів сина, намагайтеся все ж сприяти тому, щоб він відвідував школу. Чим більше він пропустить, тим складніше йому буде потім туди прийти.

Якщо з вашим сином ніхто не товаришує, знову ж таки з’ясовуйте причину. Старомодний або невідповідний одяг? Низька самооцінка?

Можливо, він не такий, як усі? Відштовхує своєю манерою говорити? Має занадто малий вік, щоб навчатися у цьому класі? Є надто чутливим до грубих жартів та витівок однолітків?

Деяких моментів ви можете уникнути, якщо потурбуєтеся про його зачіску та одяг; якщо в нього є певні зовнішні недоліки, намагайтеся їх якось згладити: зуби сьогодні можна виправити; вуха, що стирчать, прикрити продуманою стрижкою; окуляри замінити лінзами тощо. Як тут не пригадати класичний приклад із Сильвестром Сталлоне: у дитинстві внаслідок травми, що відбулася під час пологів, у нього був перекошений рот, тому у школі його дражнили «косоротим». Його мати зробила все, щоб дефект був якомога непомітнішим, я вже не кажу про самого Сталлоне, який зробив себе сам. Де тепер перебувають його однолітки, які вигадали для нього образливе прізвисько? Узагалі, намагайтеся до цього часу зібрати не тільки книги про відомих людей, але й різноманітну інформацію про сучасних кумирів дітей, що міститься у газетах, журналах, на сайтах. Якщо у вас будуть відповідні добірки, то запевняю вас, вони вам неодноразово допоможуть переконати сина: людина багато що може зробити, якщо захоче.

Наперед подбайте про те, щоб ваш хлопчик був фізично розвиненим, умів грати в спортивні ігри. Тоді інші діти захочуть, щоб він грався з ними. Це надзвичайно важливо, оскільки для хлопчиків велике значення має перебування в команді. Нехай ваш син запросить у гості одного або декілька однолітків. Можливо, йому легше спілкуватися з незначною кількістю співрозмовників, поступово збільшуючи їх «коло».

У вашого сина — несумісність із викладачем. Тут можливі два варіанти. Якщо це відбулося в початковій школі, то вихід один — переведення до іншого класу. Якщо ж це трапилося в середній та старшій школі, де з класом працюють декілька вчителів, запропонуйте йому навчитися терпимості і дипломатії, таким чином готуючись до дорослого життя. Розкажіть йому, що й у вас на роботі є колеги, з якими ви навіть вітаєтеся через силу, але все ж здійснюєте з ними спільні проекти. Я порадила б ще й такий спосіб: сприймати вчителя як носія знань про предмет — не беручи до уваги його емоції та звички, тоді не буде приводу зайвий раз реагувати на нього, а тим більше обговорювати з однокласниками.