Дата публикации записи:

21 Ноябрь, 2013 в 15:34

Що робити, якщо дитина говорить: «Мама погана!»

Дочечці два з половиною роки. Нещодавно вона мене неприємно вразила. У нас взагалі з дочкою стосунки чудові, але раптом у відповідь на моє прохання скласти іграшки вона видала: «Мама погана» і навіть спробувала на мене замахнутися. Я тепер нічого не розумію. Що мені потрібно їй говорити? Сварити чи ні? Чому раптом дитина говорить батькам такі слова?

Мама трохи не плаче. Образливо чути від власної дитини такі слова. Адже нічого поганого дитині ніхто не робить. Можна було б припустити, що маля почуло такі слова від когось із близьких, але, швидше за все, нікого з домашніх звинувачувати не треба. Хоча, якщо в сім’ї так прийнято, це означає, ви просто одержали передбачуваний результат. Дитина швидко вбирає все, що говорять оточуючі, і відтворює. Якщо ж у вас вдома панує повна гармонія, а малюк все-таки вирішив, що мама чи тато чимось не гарні, тоді будемо розбиратися.

Два з половиною роки — вік, що наближається до трьох років. А це саме період дитячої кризи, коли малюки прагнуть виявити хоча й незначну, але самостійність. У поведінці це може виявлятися як упертість, небажання виконувати прохання дорослих, примхи. Коли дитина говорить, що «мама погана», це зовсім не означає, що вона вас не любить. Напевне, її дитячою мовою це означає, що вона не згодна з вами і хоче вчинити по-своєму. Адже прохання батька так само може звучати по-різному. Якщо ви звернулися до малюка, щоб він склав свої іграшки, в досить різкій формі, то він може сприймати це як негативну оцінку себе: «Ти — нечупара, я тебе не люблю». І він тут же намагається відповісти вам тим самим, «відобразити» ваші відчуття і емоції.

Не починайте відразу страждати комплексом провини, що ви — погана мати і неправильно виховуєте дитину. Це нормальний етап дорослішання, і ви повинні правильно зреагувати на дитячу поведінку.

Не потрібно ображатися на дитину, і, тим більше, обмежувати своє спілкування з нею. Це не дасть ніяких результатів, адже ваш малюк ще дуже малий. Але ваша перша реакція на слова і дії дитини дуже важлива. З першого разу дитина розуміє: мамі (чи татові) така моя поведінка не подобається (чи подобається).

Скажіть дитині, що вам не подобається, коли на вас замахуються. Адже ви ніколи так не робите стосовно дочки. У випадку, якщо ви самі грішите тим, що замахуєтеся на дитину або караєте фізично, такий результат цілком закономірний, і надалі вас чекають серйозні проблеми.

У відповідь на слова «Мама, ти погана», не потрібно говорити дитині «Ти теж погана» або сварити її. Краще поговоріть із донькою спокійно і поясніть, що дуже її любите і хочете, щоб вона, наприклад, склала свої іграшки, а ви можете їй допомогти.