Дата публикации записи:

21 Ноябрь, 2013 в 15:32

Що робити, якщо дитина грубить?

Дочка (п’ятьроків) почала ходити в дитячий садок. Раніше це була тиха, добра дівчинка. А зараз вона стала кричати на мене, грубо розмовляти, огризатися. Я їі караю, але результат зворотний. Вона виходить з кутка, куди я її ставлю, і продовжує грубіянити. Я не розумію, як мені далі виховувати дочку і чому вона стала так поводитися. Може, їй подає приклад хтось із дітей у дитячому садку?

Зробіть паузу, не відповідайте дитині грубістю на грубість, не ставте в куток, а подумайте і тільки потім вирішіть, як ви діятимете. Адже якщо ви у відповідь на дитячу грубість відповісте так само, цим ви підтвердите дитині, що така форма поведінки можлива.

Зрозумійте, що без причини така поведінка у дитини ніколи не виникає . Можна тільки припускати, що, швидше за все, похід у дитячий садок став для вашої дочки досить сильним стресом, і як результат з’явилася така поведінка. Може, дитина хвилюється через те, що у неї не зовсім добре склалися відносини з однолітками в групі. Може, вона ображена на вас, за те, що ви позбавили її свого товариства, адже раніше увесь свій час вона проводила з вами.

Не залишайте грубі слова без уваги. Якщо ви не надаватимете їм значення, то дуже швидко така поведінка стане для дитини звичкою і впоратися з цим без допомоги психолога ви вже не зможете.

Спокійним, але беззаперечним тоном поясніть, чому не можна говорити грубі слова. Поясніть дитині, що вона має право на висловлювання своєї точки зору, але в іншій, більш м’якій і коректній формі. Наприклад, замість того, щоб сказати: «Я не одягатиму це безглузде плаття!», дитина може сказати: «Я не хочу одягати це плаття, тому що воно мені не личить» і так далі.

Спробуйте зрозуміти свою дитину. Запитайте у дочки, що її турбує, розпитайте про те, що сьогодні було в дитячому садку. Спробуйте дізнатися, як дитина реагує на те, що тепер рідше бачиться з мамою й увесь день проводить у садку. І якщо ви зрозуміли, що грубість — це реакція на вашу відсутність, дайте дитині можливість частіше з вами спілкуватися, присвячуйте їй свої вихідні, по можливості раніше забирайте з дитячого садка.

Діти дуже рано починають розуміти, що грубо розмовляти не можна, особливо з дорослими, і все-таки вони переступають заборону. Значення грубих слів дитина повністю може ще не розуміти, але вона відчуває емоційну забарвленість того чи іншого виразу і використовує його, щоб виявити свої відчуття.

Грубість дитини дуже турбує батьків, і дуже часто мама і тато поводяться нестримано, вважаючи, що краще відразу «дати по губах», щоб дитина замовкла. Це небезпечно тим, що у малюка виникне відчуття страху, лаятися і грубіянити він, може, і перестане, але істинну причину його поведінки ви так і не зрозумієте. Тому краще спробуйте заглянути в дитячу душу і знайти причину тривоги і хвилювання.