Дата публикации записи:

22 Ноябрь, 2013 в 14:30

Яку школу обрати?

Я б запропонувала звернути увагу передусім на два прості критерії: по-перше, атмосфера в школі. Якщо вчителі поводяться так, нібито роблять вам велику послугу (а іноді і відкрито натякають на бажаність субсидій), якщо вони при першій же зустрічі починають робити зауваження дитині, не дають їй часу для того, щоб призвичаїтися, звикнути до нових умов, не прощають їй навіть легкого порушення правил етикету,— подумайте, аби школа не стала для вашого малюка «холодним», а то і «крижаним» домом. Адже найголовніше завдання першого року навчання — не втратити інтересу до навчання, навчитися терпляче висиджувати за партою 45 хвилин (а не це легко, адже «фізіологічна норма» концентрації уваги в цьому віці становить усього 30-35 хвилин), навчитися слухати і розуміти вчителя, ладнати з дітьми в класі тощо. При цьому сама по собі «насиченість» програми, тобто кількість знань, які вчителі беруться «запхати» у вашу дитину за перший рік навчання,— на мій погляд, не така вже й важлива. Старий ленінський девіз: «Краще менше, та краще» в цій ситуації дуже актуальний. У вашої дитини ще буде період інтелектуального зльоту приблизно з 9 до 14 років (у різних дітей, у різному віці), коли вона вбиратиме знання, як губка, причому абсолютно добровільно і з великим ентузіазмом. Але… це якщо в початкових класах не відбити у неї бажання і віру у власні сили. Тому не будьте надто запопадливими. Нехай у дитини залишиться велике поле для самостійного розвитку.

Зважаючи на це, дуже корисним буде, якщо ви за рік до школи відвідаєте підготовчі заняття: побачите вчителів, учителі побачать дитину, дитина побачить школу, і 1 вересня ви вже зустрінетеся як добрі старі друзі.

І другий критерій: подумайте, як, власне, ви діставатиметеся до школи. Адже це доведеться робити щодня, а мало кому з дітей подобається прокидатися вранці і тривалий час їхати в громадському транспорті. (Хоча я знаю дівчинку, яка їздить із мамою в перший клас через половину міста з декількома пересадками, але обидві —

і мама, і дівчинка — дуже втомлюються.) Отже або школа біля дому, або поїздки на власній машині. Правильно оцінюйте свої сили, щоб потім сім’ю не лихоманило від скандалів.

І найголовніше, пам’ятайте: у цій справі немає непоправних рішень. Десь півдюжини моїх друзів у підлітковому віці, вирішили, що їхня стара школа з якоїсь причини абсолютно їх не влаштовує. Вони вмовили батьків перевести їх в інші школи (як правило, англійські, математичні або з педагогічними класами) і чудово довчилися там. Вони самі їздили на заняття, самі стежили за своєю успішністю і взагалі поставилися до справи свідомо, оскільки це був їхній вибір.

І, на мою думку, це чудово.

Обираючи школу, не забудьте (і не соромтеся) ознайомитися з ліцензію, статутом школи, навчальним і календарним планами. Пам’ятайте, що реклама — це реклама і тільки.