Дата публикации записи:

28 Ноябрь, 2013 в 11:51

Як знайти спільну мову з сином

Як ви можете вплинути на формування найуспішнішої поведінки вашого сина? Зрозуміло, не існує єдиного рецепта для всіх дітей. Але є поведінка батьків, яка пройшла випробування часом і зарекомендувала себе; вона сприяє виробленню такої поведінки дитини, що полегшує адаптацію в суспільстві та захищає її. Батьки повинні бути поруч із дитиною, особливо у складні моменти її життя, зберігаючи доброзичливі взаємини. Ваш хлопчик має знати, що він може звернутися до вас із будь-яким питанням та будь-якою проблемою.

І можливо, він не отримає схвалення своєї поведінки. І батьки можуть не погодитися з його ідеями. Але його вислухають та зрозуміють, а найголовніше — батьки не засуджуватимуть його. Вони намагатимуться розглянути питання з точки зору сина, побачити його життя та навчання, відчути те, що відчуває він, а отже, допоможуть йому побачити ситуацію збоку і розібратися в ній самостійно. Таке ставлення батьків до дитини, її переживань і проблем, як і до її успіхів та досягнень, захистить дитину від руйнівної дії так званої кризи підліткового віку, про яку ми поговоримо пізніше.

Повага та довіра — це два кити, на яких базується міцність ваших стосунків із сином. Молодші школярі вимагають до себе поваги, не перестаючи при цьому потребувати батьківської любові. Їм бракує того, що ми їх любимо десь у своєму серці. Їм важливо відчувати нашу любов, тепло і підтримку, зацікавленість у них, в їхніх справах та успіхах. Для них солодше за цукерку — знати, що ми зважаємо на їхні потреби, а періодично і ставимо їх на перше місце. Найважливіше для наших синів — відчуття нашого співчуття, розуміння навіть тоді, коли ми не схвалюємо їхньої поведінки. І що не схвалюємо ми саме поведінку, а їх продовжуємо любити. Якщо ми добре розуміємо свого сина та адекватно реагуємо на його потреби, він виявляє більшу активність у дослідженні світу (у нього не зникає дитяча цікавість та жага знань). Він легше і швидше налагоджує стосунки з однокласниками і ровесниками поза школою, з дітьми іншого віку й дорослими. Як правило, у таких хлопчиків значно розвинений інтелект, вони краще навчаються.

Батькам, які працюють, не варто засмучуватися через те, що вони менше часу приділяють дітям. Їхні діти можуть добре поводитися, якщо встановити їм чіткий режим, розпорядок дня, а також контролювати його виконання. Можна періодично телефонувати сусідам або домовитися з ними про допомогу, якщо взаємини між сім’ями є достатньо близькими і теплими.

Проблеми, зазвичай, виникають у дітей, які не відчувають контролю та не мають належного нагляду, тобто надані самі собі. Якщо ж ви щодня цікавитеся життям вашої дитини, регулярно відвідуєте батьківські збори і обізнані щодо справ сина, не забуваєте перевіряти домашні завдання та брати участь у шкільних заходах, то ваш син непогано адаптується до школи. Йому допоможе чуття компетентності і самостійності, швидше за все, працюватиме настанова на досягнення, оскільки в цьому випадку дитина розцінює свій успіх у першу чергу як результат власних зусиль.

Як ви можете вплинути на формування найуспішнішої поведінки вашого сина? Зрозуміло, не існує єдиного рецепта для всіх дітей. Але є поведінка батьків, яка пройшла випробування часом і зарекомендувала себе; вона сприяє виробленню такої поведінки дитини, що полегшує адаптацію в суспільстві та захищає її. Батьки повинні бути поруч із дитиною, особливо у складні моменти її життя, зберігаючи доброзичливі взаємини. Ваш хлопчик має знати, що він може звернутися до вас із будь-яким питанням та будь-якою проблемою.

І можливо, він не отримає схвалення своєї поведінки. І батьки можуть не погодитися з його ідеями. Але його вислухають та зрозуміють, а найголовніше — батьки не засуджуватимуть його. Вони намагатимуться розглянути питання з точки зору сина, побачити його життя та навчання, відчути те, що відчуває він, а отже, допоможуть йому побачити ситуацію збоку і розібратися в ній самостійно. Таке ставлення батьків до дитини, її переживань і проблем, як і до її успіхів та досягнень, захистить дитину від руйнівної дії так званої кризи підліткового віку, про яку ми поговоримо пізніше.

Повага та довіра — це два кити, на яких базується міцність ваших стосунків із сином. Молодші школярі вимагають до себе поваги, не перестаючи при цьому потребувати батьківської любові. Їм бракує того, що ми їх любимо десь у своєму серці. Їм важливо відчувати нашу любов, тепло і підтримку, зацікавленість у них, в їхніх справах та успіхах. Для них солодше за цукерку — знати, що ми зважаємо на їхні потреби, а періодично і ставимо їх на перше місце. Найважливіше для наших синів — відчуття нашого співчуття, розуміння навіть тоді, коли ми не схвалюємо їхньої поведінки. І що не схвалюємо ми саме поведінку, а їх продовжуємо любити. Якщо ми добре розуміємо свого сина та адекватно реагуємо на його потреби, він виявляє більшу активність у дослідженні світу (у нього не зникає дитяча цікавість та жага знань). Він легше і швидше налагоджує стосунки з однокласниками і ровесниками поза школою, з дітьми іншого віку й дорослими. Як правило, у таких хлопчиків значно розвинений інтелект, вони краще навчаються.

Батькам, які працюють, не варто засмучуватися через те, що вони менше часу приділяють дітям. Їхні діти можуть добре поводитися, якщо встановити їм чіткий режим, розпорядок дня, а також контролювати його виконання. Можна періодично телефонувати сусідам або домовитися з ними про допомогу, якщо взаємини між сім’ями є достатньо близькими і теплими.

Проблеми, зазвичай, виникають у дітей, які не відчувають контролю та не мають належного нагляду, тобто надані самі собі. Якщо ж ви щодня цікавитеся життям вашої дитини, регулярно відвідуєте батьківські збори і обізнані щодо справ сина, не забуваєте перевіряти домашні завдання та брати участь у шкільних заходах, то ваш син непогано адаптується до школи. Йому допоможе чуття компетентності і самостійності, швидше за все, працюватиме настанова на досягнення, оскільки в цьому випадку дитина розцінює свій успіх у першу чергу як результат власних зусиль.